На Донеччині поліг Федір Волос з Хуста (ФОТО)...
Екологічні ризики нового Генплану міста Ужгорода...
Арештовані у справі Каськіва землі Боржави втретє не змогли продати – тепер н...
У Тур'їх Реметах на Ужгородщині попрощаються з полеглим ще в квітні 2024-го Ми...
У п'ятницю в Ужгороді проведуть в останню земну дорогу полеглого захисника ...
На війні з росією поліг Євген Балог з Бистриці Чинадіївської громади (ФОТО)[/gree...
На Донеччині поліг Федір Волос з Хуста (ФОТО)...
Міжнаціональні відносини і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області
Інформаційно-аналітична довідка щодо стану міжнаціональних відносин і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області
1. Національний склад населення області та обласного центру
Згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатській області налічується 1010,1 тис. українців (80,5 відсотка), у тому числі 10,1 тис. русинів, 151,5 тис. угорців (12,1 відсотка), 32,1 тис. румун (2,6 відсотка), 31,0 тис. росіян (2,5 відсотка), 14,0 тис. циган (1,1 відсотка), 5,6 тис. словаків (0,5 відсотка), 3,5 тис. німців (0,3 відсотка), а також 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.
Список обласних національно-культурних товариств Обсяги теле- і радіопрограм мовами національних меншин згідно з тематичним планом Закарпатської ОДТРК
Обласні та регіональні ЗМІ, які вміщують публікації з питань міжнаціональних відносин та діяльності національно-культурних товариств
м. Ужгород: всього 115568, з них росіяни 11106 (9,6 %), угорці 7972 (6,9 %), словаки 2523 (2,2 %), роми 1705 (1,5 %), євреї 232 (0,2 %).
м. Мукачево: всього 81637, росіяни 7326 (9,0 %), угорці 6975 (8,5 %), німці 1592 (1,9 %), роми 1130 (1,4 %), білоруси 352 (0,4 %), євреї 157 (0,2 %).
м. Берегово: всього 26554, з них угорці 12785 (48,1 %), роми 1695 ( 6,4 %), росіяни 1445 (5,4 %).
м. Хуст: всього 31864, з них угорці 1726 (5,4 %), росіяни 1165 (3,7 %), роми 122 (0,4 %).
Берегівський район: всього 54062, з них угорці 41163 (76,1 %), роми 2211 (4,1 %), росіяни 361 (0,7 %).
Великоберезнянський район: всього 28211, з них роми 452 (1,6 %), словаки 270 (1,0 %), росіяни 210 (0,7 %).
Виноградівський район: всього 117957, з них угорці 30874 (26,2 %), росіяни 1425 (1,2 %), роми 920 (0,8 %).
Воловецький район: всього 25474, з них росіяни 165 (0,6 %).
Іршавський район: всього 100905, з них росіяни 642 (0,6 %), словаки 263 (0,3 %), роми 167 (0,2 %), угорці 114 (0,1 %).
Міжгірський район: всього 49890, з них росіяни 245 (0,5%), роми 118 (0,2 %).
Мукачівський район: всього 101443, з них угорці 12871 (12,7 %), роми 1314 (1,3 %), німці 846 (0,8 %), росіяни 721 (0,7 %), словаки 215 (0,2 %).
Перечинський район: всього 32026, з них росіяни 430 (1,3%), словаки 306 (1,0 %), роми 138 (0,4 %).
Рахівський район: всього 90945, з них румуни 10514 (11,6 %), угорці 2929 (3,2 %), росіяни 774 (0,8 %).
Свалявський район: всього 54869, з них росіяни 848 (1,5 %), роми 800 (1,4 %), угорці 383 (0,7 %), німці 366 (0,7 %), словаки 354 (0,6 %).
Тячівський район: всього 171850, з них румуни 21298 (12,4 %), угорці 4991 (2,9 %), росіяни 1799 (1,0 %), німці 286 (0,2 %).
Ужгородський район: всього 74399, з них угорці 24822 (33,4 %), роми 3022 (4,1 %), росіяни 1485 (2,0 %), словаки 1191 (1,6 %).
Хустський район: всього 96146, з них угорці 3785 (3,9 %), росіяни 846 (0,9 %).
Серед представників національних меншин − 151,5 тис. (12,1%) угорців (компактно проживають у містах Ужгород, Берегово, Мукачево, Виноградово та Тячів, Ужгородському, Берегівському, Виноградівському районах, смт Вишково (Хустського), смт Солотвино (Тячівського); 32,1 тис. (2,6%) румунів (компактно проживають у дев'яти населених пунктах − Солотвино, Діброва, Глибокий Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешти, Малий Боуц, Великий Боуц Тячівського і 4-х - Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик Рахівського районів); 31,0 тис. (2,5%) росіян (дисперсне розселення, але більшість із них проживають в містах Ужгород, Мукачево та Берегово); 14,0 тис. (1,1%) ромів (переважна більшість проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Великоберезнянському, Перечинському районах та в містах Ужгороді, Мукачеві, Берегові і в основному компактно розселені на окраїнах населених пунктів); 5,6 тис. (0,5%) словаків (компактно проживають у м.Ужгород, смт В.Березний, а також селах Сторожниця, Антонівка, Глибоке, Середнє Ужгородського, Тур`я-Ремета Перечинського, с.Родникова Гута Свалявського, селищі Довге Іршавського районів; 3,5 тис. (0,3%) німців, які компактно проживають у м.Мукачево, селах Павшино, Нове Село, Синяк, Бородівка, Кучава, Великий Коропець, Лалово Мукачівського, с.Усть-Чорна Тячівського, окремих селах Свалявського, Іршавського і Рахівського районів.
Із 64 національно-культурного товариства області 11 (товариства угорської культури Закарпаття, угорської інтелігенції Закарпаття, Демократична спілка угорців України, угорськомовне педагогічне товариство, культурно-освітня організація „Матіца словенска" на Закарпатті, культурно-просвітнє товариство „Романі Яг", товариств ромів „Романі чгіб", товариства циган „Рома", конгрес ромів „Праліпе", товариство циган Закарпаття „Ром сом" та асоціація ромських громадських організацій „Єкгіпе") мають приміщення на правах приватної власності, 2 організації (польське товаристство та угорська асоціація скаутів) розміщені в будівлях, що перебувають у комунальній власності (оренда), 2 німецькі товариства здійснюють свою статутну діяльність на базі Центру німецької культури „Паланок", 4 румунські − на базі Центру румунської культури смт Солотвино Тячівського району, 2 − на базі Центру гунгарології (угорськомовне наукове товариство та угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників) у м.Ужгород, 3 русинські (Карпатських русинов, подкарпатських русинов, Народна рада русинов Закарпаття − на базі Дома русинів у м. Мукачево), 37 товариств здійснюють свою статутну діяльність на базі Центру культур національних меншин Закарпаття у м.Ужгород безоплатно.
Крім того, проводяться зустрічі керівництва облдержадміністрації з представниками національних спільнот. За результатами зустрічей готуються доручення голови облдержадміністрації, які знаходяться на контролі у структурних підрозділах облдержадміністрації, райдержадміністраціях і міськвиконкомах. Практикуються зустрічі з представниками національних спільнот кожної окремо, що дає можливість глибше з'ясувати стан справ і прийняти конкретні рішення з питань, які виносились на обговорювання.
Депутатський та кадровий склад представників органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій за національним критерієм не уточнено. В особових справах депутатів та працівників графа „національність" не передбачена.
4. Міжетнічні відносини та забезпечення прав національних меншин
З метою підвищення рівня етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти в області реалізуються регіональні програми, зокрема:
- Програма Центр культур національних меншин Закарпаття на 2005-2010 роки. У 2010 році на забезпечення діяльності Центру з обласного бюджету виділено 275,8 тис. гривень;
- Програма розвитку культури і мистецтва в області на 2008-2010 роки, заходи якої включають і розвиток культури та мистецтва національних меншин області. У 2010 році на заходи Програми виділено 1,3 млн. гривень;
Щорічно приймається Програма підтримки засобів масової інформації, видань творів закарпатських авторів та розвитку галузі. У 2010 році на заходи Програми виділено 500 тис. гривень, у тому числі і на підтримку видань мовами національних меншин;
- Програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, на виконання заходів якої у 2010 році закуплено комплекти навчально-методичної літератури на суму 13,5 тис. грн. для навчальних кабінетів угорськомовних шкіл, переможців обласного конкурсу. На допомогу вчителям розроблено і видано методичні посібники на суму 10,0 тис. грн., придбано 1300 примірників (на суму 19,9 тис. грн.) українсько-угорського, угорсько-українського термінологічного словника. Відповідні асигнування на розвиток культури та мистецтва, забезпечення інформаційних потреб національних меншин передбачені в бюджетах районів, міст та сільських і селищних рад, у місцях їх компактного проживання.
5. Етномовна ситуація та задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин
В області у 74 дошкільних закладах виховання ведеться мовою національних меншин, у тому числі у 60 – угорською, у 1 – російською, у 2 – румунською, в 11-ти – двома або більше мовами.
Угорською мовою виховується 3168 дітей, російською – 160, румунською – 86, німецькою – 20.
4 класи, 113 учні) – українською і словацькою мовами навчання. Крім цього, функціонують 5 (16 класів, 304 учні) ліцеїв приватної форми власності. У тому числі 4 (12 класів, 265 учнів) – угорською мовою навчання та 1 (4 класи, 39 учнів) – українською та угорською мовами навчання, зокрема: ліцей з біолого-хімічним та фізико-математичним профілем навчання у с.Велика Добронь Ужгородського району – 75 учнів; ліцей з гуманітарним та природничим профілем у с. Великі Береги Берегівського району – 74 учні; Мукачівський ліцей імені Святого Іштвана з профільним навчанням інформатики та іноземних мов – 35 учнів; Пийтерфолвівський ліцей Благодійного Фонду Управління Закарпатської Реформатської церкви Виноградівського району – 81 учень; Карачинський греко-католицький ліцей імені єпископа Олександра Стойки Виноградівського району з українською та угорською мовами навчання – 39 учнів. Із загальної кількості шкіл у 66 закладах (10 815 учнів) навчання ведеться угорською мовою. Мережа угорсько-мовних навчальних закладів включає: 8 шкіл І ступеня, 34 – І-ІІ ступенів, 20 – І-ІІІ ступенів, 2 гімназії та 2 ліцеї. Функціонують ще 5 приватних ліцеїв ІІІ ступеня (304 учні) угорською та українською мовами навчання. У 31 загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється двомовне навчання – (із 8 892 учні 4 581 навчається українською мовою, 4 311 – угорською), що становить 2,8 %. Із них у 22 закладах більшість учнів навчаються угорською, а у 9 – українською мовою. У числі навчальних закладів з українською та угорською мовою навчання: 1 школа – І ступеня, 11 – І-ІІ ступенів, 19 – І-ІІІ ступенів. Загалом у загальноосвітніх навчальних закладах здобувають освіту угорською мовою 15 426 учнів (15 126 – у державних, комунальних закладах, 300 – у приватних ліцеях), що складає 10,2 % від загальної кількості учнів. Факультативно угорську мову вивчають 390 учнів загальноосвітніх навчальних закладів області. В області функціонують 14 шкіл з румунською мовою навчання, причому одна школа – з румунською, українською та російською і ще одна – українською та румунською мовами навчання, а також ліцей з румунською мовою навчання, що становить 2,0% від усієї кількості загальноосвітніх навчальних закладів області. З вищеназваних шкіл:
• у Тячівському районі працює 10 шкіл (14,0% від загальної кількості шкіл району) – 6 навчальних закладів І-ІІ ступеня, 3 – І-ІІІ ступенів та один ліцей;
• у Рахівському районі діє 4 школи з румунською мовою навчання, що становить 9,8% від загальної кількості шкіл у районі. З них – одна школа І-ІІ ступенів і три – І-ІІІ ступенів.
Російською мовою навчаються учні у 7 школах області – у містах Ужгород, Мукачево, Берегово, а також у Тячівському районі. Серед шкіл 2 – з російською мовою навчання (ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Ужгорода та Берегівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2), 1 – українською, російською та румунською а 4 – українською і російською мовою навчання. Загалом у загальноосвітніх навчальних закладах області з російською мовою викладання здобуває освіту 2521 учень (1,7 %).
Щорічно проводиться обласна олімпіада з російської мови. Переможці олімпіади беруть участь у регіональній олімпіаді з російської мови, яка проходить у м.Севастополь. Факультативно російську мову в загальноосвітніх навчальних закладах області вивчає 9 324 учні.
Згідно з освітніми запитами населення області словацьку мову вивчають у загальноосвітніх навчальних закладах Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів та м. Ужгород.
Для задоволення освітніх потреб представників словацької національної меншини у м. Ужгород у 2004 році створена спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21 зі словацькою й українською мовами навчання та поглибленим вивченням іноземних мов. У школі функціонуює 11 класів, у яких навчається 223 учні. Навчання в ЗОШ № 21 на І ступені проводиться словацькою мовою. Відповідно до навчального плану учні вивчають державну українську мову та іноземну – англійську. На ІІ ступені окремі навчальні предмети викладаються словацькою мовою, а з 5 класу учні вивчають другу іноземну мову – німецьку. З часу створення у школі працює 5 вчителів зі Словацької Республіки.
У Сторожницькій ЗОШ І-ІІІ ст. Ужгородського району словацьку мову як предмет вивчають 94 учні у 2-11 класах. Крім того, факультативне вивчення цього курсу забезпечується для 19 учнів Середнянської ЗОШ І-ІІІ ст. Функціонує також гурток "Словенка" у Лінцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
У Перечинському районі словацьку мову вивчає 221 учень 6-11 класів, зокрема: у Тур''я-Реметівській ЗОШ І-ІІІ ст. – 70 учнів, Перечинській гімназії – 151 учень. У Великоберезнянській гімназії факультативно вивчають словацьку мову 25 учнів.
Для малочисельних меншин, за даними голів національно-культурних товариств, в області функціонує 40 русинських та 1 польська суботньо-недільні школи. Однак через відсутність фінансування вони поступово згортають свою діяльність, зокрема, припинили свою діяльність вірменська, ромська та єврейська суботньо-недільні школи.
Після закінчення недільної школи учні або слухачі отримують документ довільного зразка.
Підготовка відповідних кадрів для навчальних закладів здійснюється в Ужгородському національному університеті (УжНУ) на відділеннях російської, німецької, словацької та румунської філології. У 2005 році на історичному факультеті УжНУ відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеграції, а з вересня 2008 року на базі УжНУ функціонує гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін, у складі якого діють три кафедри: фізико-математичних наук, історії Угорщини та європейської інтеграції, угорської філології. При УжНУ діє Центр гунгарології. Групи з угорською мовою викладання відкрито в Мукачівському державному університеті, Ужгородському коледжі культури і мистецтв, Берегівському медичному коледжі, Мукачівському аграрному коледжі. У м.Берегово з 1996 року функціонує угорськомовний інститут ім. Ф. Ракоці ІІ (недержавної форми власності), у якому навчається понад 1200 студентів.
Студенти Закарпатської філії Київського славістичного університету вивчають польську, словацьку та болгарську мови.
ПП "Радіо Слатіна – РТК" виходить двогодинна програма румунською мовою "Нічка".
Щорічно на Закарпатті проводиться Міжнародний телефестиваль для національних меншин "Мій рідний край".
В області зареєстровано 20 видань угорською (разом з дубляжами), 5 – російською, 3 – румунською, 4 – ромською, 6 – русинською, 2 – словацькою, 1 – німецькою, 1 – іврит, 49 – 2-ма та більше мовами.
Із 499 бібліотек області 112 діють у місцях компактного проживання національних меншин (у т.ч. обслуговують угорців – 94, німців – 5, словаків – 5, румунів – 8). Видання книг державною мовою становить 58,8 %, угорською – 7,8 %, російською - 32,5 %, іншими – 8,9 %. Поповнення бібліотечних фондів книгами мовами національних меншин здійснюється за рахунок міжнародного документообміну, подарунків окремих видавництв, авторів, національно-культурних товариств, читачів бібліотек та гуманітарної допомоги.
Закарпатська обласна централізована наукова бібліотека має відділ літератури іноземними мовами та сектор літератури угорською мовою, Центральна бібліотека Виноградівської району − сектор літератури угорською мовою, Мукачівська міська центральна бібліотека − спеціальний філіал по обслуговуванню угорського населення.
При окремих національно-культурних товариствах області є власні бібліотеки мовою своєї спільноти. Так, при товаристві польської культури Закарпаття працює бібліотека з фондом 9 тисяч примірників літератури польською мовою.
- російською 3,25 млн. прим.
- угорською 415,0 тис. прим.
- німецькою 5,0 тис. прим.
- словацькою 6,5 тис. прим.
- румунською 32,0 тис. прим.
- іншими мовами 9,7 тис.прим.
8. Заходи щодо зміцнення зв'язків закордонних українців з Україною
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року №1034 „Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року", розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 09.02.07 №51 та рішенням сесії облради від 07.03.07 № 229 затверджено Регіональну програму співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року.
Фінансування Регіональної програми співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2010 року здійснюється за рахунок коштів обласного, районних та міських бюджетів, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.
Постійна увага протягом згаданого періоду облдержадміністрацією приділялась активізації контактів українських громадських організацій за кордоном з культурно-освітніми, мистецькими, іншими громадськими організаціями області та України, наданню їм матеріальної та методичної допомоги.
Активізувалась співпраця між вищими навчальними закладами області та сусідніх держав, у яких викладають українознавчі дисципліни. Укладено договори на творчу співпрацю між Солотвинським ліцеєм Тячівського району та ліцеєм Сігету-Мармацієй (Румунії), Ужгородською, Берегівською гімназіями області та Пряшівською українською гімназією ім.Т.Шевченка (Словаччина), філологічним факультетом УжНУ і відділенням української філології Пряшівського університету (Словаччина). Успішно реалізуються укладені угоди про двосторонні зв'язки між Ужгородським університетом, Центром гунгарології та Ніредьгазьким інститутом (Угорщина). Протягом останніх п'яти років встановлено прямі контакти з громадськими об'єднаннями українців Підкарпатського воєводства (Польща), зокрема, творча співдружність педагогів та учнів Перечинської гімназії з Підкарпатським воєводством (Польща) сприяла взаємному пізнанню історії, вивченню мови, культури, традицій.
У науково-освітній діяльності продовжено практику придбання книжкової продукції у рамках акції „Подаруй книгу українській школі за кордоном" із залученням видавництв та громадськості області, надання допомоги у комплектуванні українськими виданнями бібліотек громадських організацій українців за кордоном. Так, у 2007 році на ці цілі використано 25 тисяч гривень, у 2008 – 29 тисяч, у 2009 – 10 тисяч. У рамках офіційних візитів до українців Карпатського регіону передано ці книги та аудіо - книги у подарунок.
У рамках культурної співпраці протягом 2007-2010 років в області проведені щорічні традиційні свята угорської, словацької, румунської, русинської культур, фестиваль культур національних меншин „Мелодії солених озер", Міжнародний фестиваль театрів для дітей „Інтерлялька", „Міжнародний фестиваль „Етно-Діа-Сфера"(м.Ужгород), фестивалі вертепів, „На Синевір трембіти кличуть"(смт Міжгір'я), „Гуцульська бринза" (м.Рахів), „Відлуння Тереблянської долини" (с.Колочава, Міжгірського), художнього слова ім. Івана Ірлявського „Моя весна" (с.Середнє Ужгородського району), Всеукраїнському пісенному конкурсі ім.Машкіна (м.Іршава), „Кришталеві грона" (м.Виноградово) та інших взяли участь і представники української діаспори. Разом з тим закарпатські колективи брали участь Шевченківських днях (Угорщина), фестивалі колядок „На Маланчин святвечір" (Словаччина), Днях української культури (Румунія), які проводились українцями зарубіжжя. Тільки у 2010 році на реалізацію культурних заходів програми із запланованих 100 тисяч вже використано близько 82 тисяч з Регіональної програми і близько 3 тисяч з Програми розвитку культури і мистецтва в області на 2008-2010 роки.
Обласні друковані засоби масової інформації постійно висвітлюють події соціально-політичного, культурно-мистецького та ділового життя закордонних українців.
Закарпатська ОДА
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
2011-06-19 / 15:20:00
ну щож, наші українствующі ура-"патріоти" як то кажуть спригнули з теми !?
Istvan 2011-06-15 / 09:49:00
2 Янко. " в честь чего, украинское государство должно финансировать нацменшины?"
В честь того, что и в Румынии, и в Венгрии, и в Словакии, и в Польше органы местных украинских общин (и других нац меньшин) финансируются из государственного бюджета.
А орган облсовета и КМКС "Карпати Игоз Со" действительно уже давно не существует.
Как и о журнале "Карпатолйо сем" никогда не слыхал...
Янко 2011-06-15 / 00:28:00
2 анонім, 14.06.2011 21:40
Ну и? В конституции много чего написано, ты вообще не в тему... Или попытаешься доказать мне что в этом вопросе все происходит согласно закону? Не смеши на ночь глядя)
Суєтливый 2011-06-14 / 23:35:00
Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін
Ember Zoltán 2011-06-14 / 23:07:00
Этот материал нелзья принимать в серэз! Только один пример: Карпати игаз со (засновники: облгосадминистрация, КМКС, облсовет вот уже три года не выходит. Если все факты такие же "достоверные", тогда уж прострите....)
2011-06-14 / 21:40:00
2 Янко, 14.06.2011 21:35
****** конституцію України прочитай та закони відповідні, які парламентом цієї держави прийняті вже років з 15
Янко 2011-06-14 / 21:35:00
Обьясните мне темному, в честь чего, украинское государство должно финансировать нацменшины? Пускай их финансирует нацбольшинство соответствующей национальности из за "бугра"! Докажите мне, что это нелогично!
2011-06-14 / 19:46:00
2 местный, 14.06.2011 18:29
з якого то дітька нам переживати за зарубіжні грошенята РПЦ та якогось там С. Чепи !?
???, 14.06.2011 15:35
у своєму дописі конкретно питає про: "ПРОЗОРІ ФІНАНСОВІ ДАНІ ПРО ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ВЛАСНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН, В ДАНОМУ ВИПАДКУ на ПОДКАРПАТТІ "
про стан "ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ української держави та обласного бюджету" на підтримку нацменшин ...
відповідні до цього ??? питання, які мене так само сташно цікавлять, я також сформулював (анонім, 14.06.2011 18:02) вам на ваш допис : местный, 14.06.2011 15:56
а ви, местный, починаєте тут про РПЦ та Чепу дути ...
ви , местный, що є агентом РПЦ або Чепи, що так за їхні кошти хвилюєтесь ? саме на гроші РПЧ та Чепи мені начхати !
мене як платника податків до українськго бюджету передусім цікавлять в цій історії "щодо стану міжнаціональних відносин і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області" саме витрати з державного та обласного бюджетів України на потреби своїх громадян які за вашим же , местный, визначенням є "не украинцы".
а саме про це довідка місцевого державного виконавчого органу - ОДА і мовчить як німа риба !
так може , местный, тут дійсно, "не надо "дурку" валять" !?
не треба , местный, чисто по хохляццки чужі кошти рахувати ...
мене та, гадаю, і інших платників до українського та обласного місцевого бюджетів цікавлять передусім власні бюджетні кошти власної держави, яким чином і на що вони витрачаються !
П.С.
Хоча, припускаю, що когось цікавить і доля коштів РПЦ та Чепи, тому , местный, називайте конкретні імена та фамілії , не бійтеся ...
местный 2011-06-14 / 18:29:00
2анонім, 14.06.2011 18:02 не надо "дурку" валять. я говорю не о "фінансах з державного бюджету України", а о средствах, поступавших из-за рубежа.
тогда, в 90-е, было 2 основных источниках:
- дойная корова фонда мистера Стивена Чепы
- и фонды РПЦ.
люди использовали оба (несмотря на то что не были ни "русинами" ни православными).
Это информация от деловых партнеров с которыми сотрудничала компания, в которой я работал - люди откровенно похвалялись (что при помощи и ныне живущих и здравствующих "русинских" лидеров) к их "липким мохнатым ручкам" прилипало до 95% средств (!). Понятно потом шёл откат. У меня есть фотографии, но конечно нет "бухгалтерского отчета о коррупции".
Ещё вопросы есть? Называть конкретные имена и фамилии? Не боитесь?
2011-06-14 / 18:02:00
2 местный, 14.06.2011 15:56
наведіть , благаю, данні про кількість фінансів з державного бюджету України привласнених, виведених " в тень" лідерами "русин" , мадьярів, румун тощо...
хто з лідерів національних меншин краю , коли і скільки коштів привласнив чи "затінив" з державного або обласного бюджету !?
не біда якщо дані не зовсім свіжі, з 90-х, оголосіть фактаж ... брехати не треба ...
Родіна повинна знати своїх хероїв !
2011-06-14 / 17:27:00
Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Не перетворюйте всі теми в тему про русинство. Адмін.
местный 2011-06-14 / 15:56:00
2 ???, 14.06.2011 15:35
"все дуже добре, гарно і , звісно, дуже офіційно"
да-да... лепота... всё супер! чем "они" (т.е. "не мы", "не украинцы" всё время недовольны?)
ну тут еще нужно потрясти сколько % уходит к "их" лидерам... мадьяры - ваще просто кроссавчеги... куда их лидеры умудряются спускать столько денег?!
по "русинам" (правда, данные из 90-х) уходило "в тень" почти всё... новейших данных у меня просто нет - врать не хочу. хотя всё те же, всё там же...
??? 2011-06-14 / 15:35:00
все дуже добре, гарно і , звісно, дуже офіційно,
А Л Е ! ! !
коли нарешті українська держава, чи то ОДА, забезпечить школи з мовою викладання національних меншин сучасними підручниками ???
" .... У науково-освітній діяльності продовжено практику придбання книжкової продукції у рамках акції „Подаруй книгу українській школі за кордоном" із залученням видавництв та громадськості області, надання допомоги у комплектуванні українськими виданнями бібліотек громадських організацій українців за кордоном. Так, у 2007 році на ці цілі використано 25 тисяч гривень, у 2008 – 29 тисяч, у 2009 – 10 тисяч. У рамках офіційних візитів до українців Карпатського регіону передано ці книги та аудіо - книги у подарунок. ...."
а взагалі !!!, яке власне відношення має ця інформація (та загалом п. 8), до теми "Міжнаціональні відносини і забезпечення прав національних меншин у Закарпатській області" ???
АХ, ЗДАЄТЬСЯ ЗБАГНУВ, мабуть, ЦЕ - ЄДИНИЙ АСПЕКТ ЦІЄЇ Інформаційно-АНАЛітичної довідки, В ЯКОМУ АНАЛітики від ОДА СМІЮТЬ ТОРКНУТИСЯ І ОГОЛОСИТИ МОМЕНТ ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ української держави та обласного бюджету (мабуть і так ніхто не перевірить їх) ???
тобто як завжди українські чиновники офіційно спроможні співати дефірамби тільки ПРО ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ВЛАСНИХ ЖЕ ОДНОПЛЕМІННИКІВ ЗА КОРДОНОМ ???
АЛЕ, ЯКЕ ВІДНОШЕННЯ МАЮТЬ ЦІ ДАННІ ДО стану міжнаціональних відносин і забезпечення прав національних меншин НА ПОДКАРПАТТІ ???
ЧИ НЕ ЦЕ НАЗИВАЮТЬ НЕУМІСНОЮ САМОРЕКЛАМОЮ ???
ТОВАРИШІ УКРАЇНСЬКІ ЧИНОВНИКИ, КОЛИ НАРЕШТІ НАВЕДЕТЕ АНАЛОГІЧНІ ПРОЗОРІ ФІНАНСОВІ ДАНІ ПРО ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ВЛАСНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН, В ДАНОМУ ВИПАДКУ на ПОДКАРПАТТІ ???
скільки витрачено гривень українським державним та подкарпатським обласним бюджетами на підтримку, утримання та розвиток :
1) міст, районів, населених пунктів, де компактно проживають національні меншини із зазначеннням іх кількості
2) на Громадські організації національних меншин
3) на сприяння діяльності рад представників громадських організацій національних меншин.
4) на забезпечення представництва національних меншин в органах місцевої влади та органах місцевого самоврядування (обласна, міська, районна ради)
5) на розвиток міжетнічних відносин та забезпечення прав національних меншин
6) на задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин
7) на Задоволення інформаційних потреб національних меншин
8) на забезпечення клультурно-мистецького життя громадських організацій національних меншин :
- підтримку аматорських колективів національних меншин із зазначенням назви та місцезнаходження;
- на утримання бібліотек та оновлення книжкових фондів літератури мовами національних меншин (із зазначенням мови);
- на функціонування Центрів культур національних меншин ???
невже українська підтримка національних меншин реалізується тільки на словах, у гарних офіційних інформаційно-аналітичних та окозамилюючих матріалах ???
НОВИНИ: Соціо
© 2003-2025 Закарпаття онлайн Beta