Місто, не варте Скрипаля

Домініка 2011-06-17 / 17:20:00
Дуже шкода, я теж нічого не чула про цей концерт.....відвідала б з радістю.(

Pavlo 2011-06-13 / 21:42:00
Пішов би з радістю на концерт - але ніде не бачив афіш з датою концерту. вважаю це суттєвим недоліком організаторів, який необхідно виправити при наступному візиті маестро

Сэм 2011-06-10 / 15:39:00
Так ведь многие любят шоу, а не музыку, это естественно. Поэтому пол-зала для музыканта имя которого 90% закарпатцев слышат в первый раз из этой статьи - вполне неплохо. Если бы исполнитель провел небольшой пиар (кроме простых объявлений за месяц, без цены, и точного времени) - может чего и вышло. Не путайте искусство и бизнес.
А вообще не до музыки людям сейчас.

Кришеник 2011-06-10 / 09:37:00
Навздогін виплили ледь не змиті часом спогади про давно минулі концертні події в Ужгороді. Я про ті доісторичні, ще з минулого тисячоліття роки, десь на межі сімдесятих-вісімдесятих. Кажуть – найменше йміть віри правдивим свідкам подій. Я не наполягаю. Проте здається, що відтоді мій рідний Ужгород у сприйнятті справді вартісних музичних дарунків зовсім не посходив на гірше.
Було по-різному. В глибоко застійні радянські часи, чомусь переважно у відпускну літню пору, в Ужгороді не один раз скромним чином проводили концерти насправді видатні музиканти. Обходилося без жодних реклам, коли приїздили до нас піаністи Еміль Гілельс, Святослав Ріхтер, скрипаль Давид Ойстрах, також і віолончеліст Ростислав Ростропович навідував нашу периферію. З останнім, здається, ужгородцям виходило зустрічатися кілька років поспіль. Казали, що волелюбному музиканту геть заказано було тоді концертувати в більших містах, бо перебував у тривалій немилості партійно-державних вершителів доль. Публіка приходила і слухала. Нема певності, що концертні зали в той час були заповнені.
Згадалося інше. Якось гуляв собі парким вечором, коли Ужгород накрила швидка літня злива. З тої несподіванки забіг до приміщення філармонії. Незнайома жінка без слова вхопила мене за руку й завела до концертної зали. На сцені, в очікуванні, сиділо п’ятеро музик. Як тільки зайшли, поважний музикант (перша скрипка) підвівся і вклонився вдячно: “Ну, оскільки вже маємо аж шестеро слухачів, можемо починати”. Для нас, отих кількох вдячних слухачів, відіграв повну концертну програму Московський камерний квартет ім. Бородіна !!! Чи то мені так здалося, але видатні світові професіонали грали в цей вечір особливо натхненно...
Була в нас і місцева джазова публіка. На пам’яті успішні концерти в Ужгороді майже геніального джазового тріо Вячеслава Ганєліна, і значно попсовішого джазового оркестру “Арсенал” з Алексеєм Козловим, інший раз у тій же залі філармонії імпровізували свій витончений джаз тріо Леоніда Чижика, а ще слухали натхненних джазменів з ансамблю Ніколая Лєвіновського. З останніми шановна публіка несподівано швидко увійшла в найкращий можливий контакт, так одразу перебравши для себе свінговий драйв музикантів. Колись було...
То що, та стара публіка від нас щезла або ж повиїхала вся за кордон? Нині маємо більше творчої молоді. Найбільш щирих та зацікавлених. Зачекаймо недовго, і те справді якісне заповнить ужгородські сцени та зали.

Янко 2011-06-06 / 23:18:00
Вот этот http://www.youtube.com/watch?v=WhBoR_tgXCI&feature=relmfu дуэт я бы слушал и на улице под ливнем, не то что в драмтеатре)

2011-06-06 / 21:24:00
Янко, 06.06.2011 20:19

+ 100 !!!

Янко 2011-06-06 / 20:19:00
Хм... Упоминая шансон и всякого рода Киркоровых, вы обращаете внимание только на верхушку айсберга. Все и проще, и сложнее) Не стоит забывать о том, что в наше время источником самой разнообразной музыки является интернет. Та часть населения, которая игнорирует концерты, может предварительно ознакомиться с предлагаемым исполнителем и вполне обьективно решить - идти, или нет на мероприятие. Та же сеть является источником самой разнообразной музыки, которую слушает основная масса тех, у кого есть доступ к интернету. Не делайте поверхностных выводов относительно посещаемости концертов. В сети не проблема "нарыть" записи самых известных исполнителей мирового класса, просмотрев которые, может не захочется идти ни в какие драмтеатры) Да и чего греха таить, самые востребованные исполнители навряд ли приедут в Ужгород, может даже в Киев. Обычно, в страны снг наведываются "старички", или потерявшие бывший блеск звезды. Ну не пойду я на концерт "современного", решившего тряхнуть стариной Deep Purple) И еще... Наше любимое государство не в состоянии обеспечить население хоть одним нормальным радиоканалом классической музыки. Маленькая, бедная Венгрия может себе позволить это. Не дурак сказал - рыба гниет с головы. Современное украинское радио и телевидение опустилось до уровня "пахана", дабы угодить ему и ему подобным политикам. Но чего греха таить, это вина не только руководства страны, между прочим избранного нами, но в первую очередь наша. Нас кормят г...м, а мы и рады) На здоровье!)))

Крістіна Кузьменко 2011-06-06 / 17:24:00
2 анонім
Я не знаю чому так...:) Ніби ніколи нікого нее ображала в своїх коментарях чи постах у блозі. Можливо упередженість стосовно місця моєї роботи, але тут нічим зарадити не можу.

P.S. У цьому топіку мене більше не буде, оскільки свою думку я висловила, а порожні балачки на тему відношення конкретних інтернет-читачів З.О. до мене вважаю офтопіком, що не має відношення до сабжу.

2011-06-06 / 16:21:00
2 Крістіна Кузьменко, 06.06.2011 15:34

"........ Помітила за вами таке. Цікаво лише, чому ви так відноситесь конкретно до моїх записів. Я вам зробила щось ...... "

панночко, а може Андрейка до вас іншакого підходу знайти не може ? ; )

Крістіна Кузьменко 2011-06-06 / 15:34:00
2 Андрей
Я нікому нічого не нав'язую. Мій смак - це мій смак. І де в своїх коментарях я написала, що ті, хто не прийшли - не мають смаку? Я узагальнила, що музичний смак є далеко не увсіх. Багато людей слухають все, що завгодно і навіть не можуть відповісти на просте запитання: "А яка музика подобається тобі?".

Стосовно музичної класики - копніть трохи глибше Моцарта і можливо вам там щось відкриється.

Стосовно "Євробачення" - погортайте сайти всеукраїнського масштабу і самі все побачите.

Ваша категоричність і нав'язливий троллинг моїх постів дуже кумедний. Помітила за вами таке. Цікаво лише, чому ви так відноситесь конкретно до моїх записів. Я вам зробила щось погане?

Гадаю, дискусію продовжувати далі - немає сенсу. Ви почнете переходити на особистості і принижувати мою точку зору своїми "авторитетними" думками.

А я ж нікому нічого не нав'язую... :)

Андрей 2011-06-06 / 14:54:00
2 Крістіна Кузьменко:
Звідки таке навязливе бажання "ощасливити" людство своїм музичним смаком з одночасним направду "комсомольським" несприйняттям (і безапеляційним бажанням записати всіх інших в "некультурщину") інших смаків? Краще було б коли в Драмтеатрі на концерті Попадюка сидів би повний зал "тьотіньок", які приходять туди на черговий концерт В. Мєладзе? Хто хотів- прийшов і отримав задоволення. І це не робить інших "некультурними" дебілами. Нагадує пубертатні "захоплення музикою" весь сенс яких був в навязливій демонстрації касет з якимись "Tiamat" чи "Crematory". О.Диба вірно відмітив субєктивний характер таких оцінок. А про "класичних після смерті" насмішило, так, Моцарт сотоварішчі в труні перевертаюцця. Про "євробачення так багато говорили"- змініть коло спілкування - серед моїх знайомих жодного який би цікавився чи знав шо це таке і хто туди "поїхав", тай на цьому сайті ця проблема, здається, тільки вас турбувала.

Олег Диба 2011-06-06 / 13:29:00
Крістінко, згоден. Легко пояснити, чому в в Ужгороді так багато любителів попси і шансону, звідки вони взялися, і навіть виправдати їх, бо, мовляв, вони виросли в тих чи інших соціальних умовах. Але я не мав на меті саме це. Є проблема, я її констатував: емоційно, рефлекторно. Через призму конкретної ситуації. Тобто, як вмів, і як хотів на той момент.)) Не більше...))

Крістіна Кузьменко 2011-06-06 / 13:15:00
Пане Олег, я вас ні в чому не переконую. :) Проблема Ужгорода полягає в тому, що більша частина людей, які чогось хочуть досягти, їдуть з міста - до того ж Львова чи Києва. А в ужгородські вузи та на роботу до обласного центру приїздять мешканці району чи області.

От і все. :)

Олег Диба 2011-06-06 / 12:51:00
Крістіно, не треба мене переконувати, що відсоток культурно освіченіших людей в столиці і Ужгороді однаковий - вузів, культурних закладів, наукових установ на душу населення там значно більше, аніж у нас. Це якщо говорити про один з двох аспектів, які я виніс в основу проблеми. Другий наш "вбивчий" фактор - мала кількість населення загалом. Тому, якби, навіть, відсоткове співвідношення "культурних" і "некультурних" людей в Києві і Ужгороді було би однаковим, то в Києві на певну якість назбирати повний зал - не проблема, а в Ужгороді - так. І в комплексі це заводить нас у глухий кут. Нажаль...

Щоби було зрозуміліше, я не говорю про проблему відвідуваності якісних культурних заходів по державі в цілому. Я говорю про цю проблему в Ужгороді...

Більше того, цей матеріал не є аналітичним. Це рефлексії, емоції, навіяні конкретним концертом конкретного виконавця...

Крістіна Кузьменко 2011-06-06 / 12:29:00
Пане Олег, це проблема не лише Ужгорода. Поспішаю вас запевнити, що подібна тенденція спостерігається і в Києві, який вважається більш культурно розвинутим, але там більше людей, а отже і цінителів якісної музики більше. Проте якщо рахувати в пропорціях, то виходить приблизно те саме.
Це загальнолюдська проблема і вона завжди була. У всі часи люди слухали попсу, адже вона простіша для сприйняття. Навіть класичні музиканти не одразу ставали відомими та популярними. Більшу частину класичних музикантів признавали вже після їх смерті, а популярними були так звані "поп-композитори" того часу, імена яких майже ніхто зараз не знає.

Сучасному людству цікавіше шоу, ніж музика. Візьміть "Євробачення", про яке так багато пишуть та говорять. Де талант, де музика? Це сумно, але це реалії. Такі люди.

Олег Диба 2011-06-06 / 12:17:00

Привіт, Крістіно! Тебе також з Днем журналіста!..


Проблема все-таки є. Бо йдеться про те, що наше місто мале, а критична маса "жлобів, митників і контрабандистів", для яких якість - попса, або шансон, значно вища, аніж, скажімо, в сісідньому Львіові, чи навіть більш співвідносних Івано-Франківську чи Тернополі. Ну і, звичайно ж, безгорошів'я і т.д. Але останнє властиве однаковою мірою всім регіонам України. А тому визначальними залишаються, як на мене, два основні фактори - мала кількість населення і велика кількість любителів музичного примітиву. Через це - напівпорожні зали на якісні заходи. І Бог з ним, якщо би на цій констатації це все завершувалося. Проблема ж у тому, що коло замикається - люди не ходять, бо.., а виконавці далі не приїжджають, бо люди не ходять.


Як наслідок, все більше провінціалізуємося і грузнемо в провінційності і несмаку. Залишилося, справді, закрити аеропорт, щоби ми остаточно законсервувалися у всій цій патологічній безвиході...


Сумно? Так. Але якщо зараз про це принаймні не говорити, веселіше не стане ніколи...


п.с. Минулого разу також не було повного залу, а лише половина. Трохи більше, аніж тепер

Крістіна Кузьменко 2011-06-06 / 11:46:00
Звісно шкода, що любителів такої музики у нас в місті не багато. Адже це справді музика, а не шоу-бізнесове клонування голоСІСЬтих пєвічок.

Але робити з цього велику трагедію також не варто. Основна масса земного населення нічого не розуміє в музиці. Так вже склалось, що не у всіх є музичний смак чи ба, більше - музична освіта. А комусь подобається абсолютно інша музика. Тут немає нічого поганого - як то кажуть: "На вкус и цвет все фломастеры разные".

Але те, що в залі було мало народу можна пояснити кількома чинниками:

1. Нещодавно пан Василь та його бенд вже виступав в Ужгороді. Тоді зал був повний, тому що для міста це справді було щось нове та цікаве. Багато людей (я впевнена, що у всіх із них хороший музичний смак) побачили, покайфували, послухали. Але вдруге просто не пішли, тому що дорого/нема часу/далеко їхати/нема настрою/не цікаво (потрібне підкреслити).

2. Перший концерт був дуже гарно проанонсований. Тут, звісно, відіграє роль те, що, повторюсь, Василь Попадюк вперше приїхав в Ужгород. Вдруге анонсування було слабшим і відповідно менше ажиотажу.

3. Зараз всюди спостерігається зменьшення аудиторії на концертах. Нещодавно була в Києві на концерті легендарного гурту KoRn (до речі, також "на любителя" музика, але гурт світового масштабу) і ви не повірите, половина зали Палацу Спорту була порожня.

Тому лаяти місто та його населення немає чого. Краще замислитись ЧОМУ так вийшло і посприяти виправленню ситуації.

З.І. Вибачте, що багато тексту. До речі, з Днем журналіста вас.

Олег Диба 2011-06-05 / 22:58:00
анонім, 05.06.2011 18:57
2 Magyar Ember, 05.06.2011 18:40
...підтримую !
припускаю, якщо автор статті запропонував би своїм батькам або старшим батькам - бабці, діду ...
--------------------------------------------------------------------
Ви тільки коментарі читали? А чого би вам і саму статтю не прочитати?)) Там, зокрема, і про те, що ви говорите, написано: "НапівПОРОЖНІЙ зал – це про тих, хто втратив, не прийшовши на концерт Василя Попадюка. Когось щиро шкода, бо – не зміг, не встиг, не знав, не мав грошей..."

Чи ви думаєте, що всі ті порожні 2/3 залу мали складати пенсіонери?..))

2011-06-05 / 18:57:00
2 Magyar Ember, 05.06.2011 18:40

"Причина тому скорее всего социологическая - материальные/финансовые возможности среднего и старшего поколения, одна из них."

підтримую !

припускаю, якщо автор статті запропонував би своїм батькам або старшим батькам - бабці, діду (сподіваюсь всі живі і здорові) відвідати цей культурний захід і сплатити повну вартість квитків до театру, а може і міжмістької маршрутки , то вони, якщо звісно не належать до числа В.І.П. пенсіонерів, як і переважна більшість українських пенсіонерів лише скромно посміхнулися би у відповідь.

А такий соціально-"благодатний" стан наших пенсіонерів також є результатом ....

Magyar Ember 2011-06-05 / 18:40:00

Не думаю, что Попадюк настолько уж уровнем своего мастерства не заслуживает того, чтобы на него не пойти. Причина тому скорее всего социологическая - материальные/финансовые возможности среднего и старшего поколения, одна из них.

К примеру, сегодня канал "Тиса 1" после полудня транслировал концерт фортепиано "In memoriam" из Филармонии на двух роялях, а потом в четыре руки, в исполнении Lady Влады Васильевой и Sir Анатолия Затина. Оба исполнителя играли репертуар из мировой классики, и играли они виртуозно, а зал был, тем не менее, больше чем на треть пустой!
Кому - то, например, как мне надо уделить время не только на посещение, но еще и добираться из три пяди земель, вот и получается, что зал пустой.