Петро Мідянка: Я не належу до русинських поетів, бо не користуюся нормами мови, яку вони для себе кодифікували

Відомий поет Петро Мідянка лише інколи виринає зі своєї карпатської глибинки із черговою книжкою-самоцвітом. Кілька років тому одна з них стала в Чехії бестселером.

Петро Мідянка: Я не належу до русинських поетів, бо не користуюся нормами мови, яку вони для себе кодифікували
Його твори виходять у найновіших антологіях англійською мовою, а статті про нього вміщують резонансні вітчизняні довідники. Він лауреат всеукраїнських літературних конкурсів та міжнародних стипендій, єдиний закарпатець, який є повноправним представником сучасного українського літературного бомонду.

Його 52 роки, за винятком студентських, минули в дерев'яній хижці у гірському селі Широкий Луг на Тячівщині. На полицях удома має десятки видань із дарчими надписами іменитих письменників, науковців, журналістів, які бували в Лузі.

Тим часом насущний хліб йому дає вчителювання. З цього й почалася наша розмова.

У змаганні вчителя та літератора...

- Хто, врешті-решт, переміг у Петрові Мідянці - вчитель чи поет?

- Таки другий.

- Aле ж ти лауреат Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року-98"...

- Певно, на це звання заробляла і моя поетична залікова книжка. Хоча... У моїй номінації "українська мова і література" в Закарпатті за весь період були три "вчителі року". Не хвалюся, але після мене - жодного.

- Із цим званням живеться легше?

- Я б не сказав, але маю деяку надбавку до зарплати, кількадесят гривень.

- Як ти починав писати?

- Цікаво пробивав собі дорогу вірш "Панорама Нересницького ринку". Головний редактор райгазети "Дружба" Григорій Міщенко сказав: "Ринок - це місце збуту надлишків сільгосппродукції. Які там можуть бути панорами?". Довелося нагадувати про художнє сприйняття дійсності. Нещодавно ми з дружиною знесли з горища стоси моїх ранніх поетичних спроб: відібрав найвартісніші з них, решту - спалив. Уже є пропозиція львівських видавців опублікувати ті юнацькі вірші.

Поетів є багато, пророк - один

- В одному з віршів зауважуєш: "Все менше стає Патріархів"... А чи є в сучасній Україні свої пророки?

- Пророцтво для української поезії - рідкісне явище. Після Шевченка ця місія нікому більш не випадала.

- Перша твоя книжка вийшла...

- ... Аж у 28 років. Міг її мати ще студентом. Вірші про Леніна, партію тоді гарантували доступ до друку, я ж до цього прийому вдаватися не хотів. Закінчив університет, попрацював 5 років у школі, поки видав першу збірочку. Це сталося в Києві, у видавництві "Молодь". Редакторами були Василь Герасим'юк і Ігор Римарук, з якими склалися приязні стосунки (на жаль, другий із них уже пішов від нас). З часом видав ще 5 збірок, останню - під назвою "Луйтра в небо" (у перекладі - "драбина"). Вона з'явилася за преміальні як переможцеві в книжковому рейтингу інтернет-видання "ЛітАкцент року-2008".

- Знаю, ти мало не всі вихідні проводив у Львові та Києві...

- Це були 80-ті роки, коли утверджувалося молоде покоління. Мені було нескладно з'їздити до столиці й назад, просто щоб поспілкуватися з літераторами. Квитки були дешеві, а ми - молоді: групувалися, зграйками ходили.

- Що давало спілкування з бомондом?

- На вулиці Паризької Комуни, що виходила на нинішній Майдан у столиці, був банний комплекс "Центральний". У ньому - кав'ярня, до якої приходило багато молодих поетів -Андрухович, Герасим'юк, Римарук, Малкович... З Києва я міг поїхати й до Ігоря Маленького в Яготин, і до Василя Зубача у Диканьку. Не раз літав і до Росії. А скільки часу провів у бібліотеці критика Миколи Рябчука! Всім їм вдячний за ту щирість, що була.

Про мовотворців і перекладачів

- У твоїх творах зустрічається багато регіональних, діалектних слів, а також запозичень із інших мов...

- Дещо - з лексикону і місцевих жителів. А є й чимало власних назв: топоніміка і ономастика мають свій шарм. Я ці назви беру зі старих видань, давніх мап. Деяким я давав пояснення, а деяким - ні, додаючи роботи думці. Мої вірші її передбачають.

- Така національна група, як закарпатські русини, вважає Мідянку своїм поетом...

- Я не надто відомий серед русинських поетів. Мабуть, через те, що не користуюся нормами тієї мови, яку вони самі для себе кодифікували. Було, що пробував писати говіркою, але мені це не надто йшло. Українська ж для мене є природною. Я не міг вживати стільки русизмів, словакізмів тощо, це було для мене надмірно...

- За часів СРСР українська поезія перебувала в затінку російської. Як вона почуває себе зараз, коли є першорядною в своїй країні?

- Якщо брати українську поезію різних поколінь, то вона має в Європі дуже високу планку. Хоч і не була надто перекладуваною. Її перекладають ті країни, які толерують Україну здавна, - Німеччина, Австрія, Польща. Менше йдеться про інші нації. Із сучасних авторів найбільше перекладають Андруховича, Жадана, Забужко.

- Тебе також охоче перекладають...

- Переклади і на чеську, і на словацьку фінансували міністерства культури обидвох країн. На жаль, у практиці України такого не відбувається. Наші бізнесмени вміють робити гроші і навіть фінансують дещо. Але їх вистачає лише на те, щоб зробити фуршет, далі справа не йде. Симиренків, Терещенків поки що не видно.

"Сервус, пане Варгол"

- Один автор сказав: "Поет у Росії більше ніж поет". В Україні таке можливе?

- Відповім словами Ліни Костенко: "Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох". У нас поезія також у пошані, але зараз вона стала сприйматися більш камерно, ніж колись. Поети колись збирали стадіони, тепер - зали.

- Мідянчині вірші поєднані з музикою?

- Піснею став вірш "Сервус, пане Варгол". Про засновника поп-арту, американця українського походження (із села Меджилабірці в Східній Словаччині) Андрія Вархолу співає Тарас Чубай. Ще мої тексти використовують у піснях Сергій Соболь і Роберт Голованенко з Ужгорода.

- За що нагороджений премією "Бу-Ба-Бу"?

- Я до групи Ірванця, Неборака та Андруховича не входив, хоча товаришував із ними. Вони всі - з міст, лише я з села. Став лауреатом "бубабістської" премії за цикл віршів "На мотиви старого часопису "Подкарпатські гласи", герой якого - Петро Карпаторос (себто я сам). Віктор Неборак як прокуратор групи приїхав до Ужгорода і особисто вручив відзнаку - коньяк "Золотий Дюк".

- Були і офіційні премії?

- Обласна літературна імені Ф. Потушняка, нагорода Національної спілки письменників "Благовіст".

- Які ще види мистецтва тобі близькі?

- Дуже цікавлюся живописом, графікою, фотографіями.

- Прізвище Мідянка в Лузі найпоширеніше. Воно має відношення до дуже розповсюдженого виду змій із такою назвою?

- Аж ніяк, тим більше, що в нашій місцевості цих змій називають по-іншому - сліпаками. Ймовірно, прізвище має щось спільне з бортництвом. Люди, які ним займалися, виготовляли мед чи, як тут кажуть, - "мнюд". Ймовірно, Мідянки прийшли з-за Головного Карпатського хребта, з Гуцульщини.

Для "пишучого тіла" - своя хата

- Як поет примирює в собі дух і матерію?

- Кожне "пишуче тіло" повинне мати що їсти й пити. Епоха поетів-бомжів в Україні скінчилася.

- У тебе є де жити, але будинок давній, без зручностей.

- Зведений батьком з дерева ще у 1934 році. Щодо зручностей, то їх раніше й справді не було. Мене це влаштовувало, а от дружина - за вдачею революціонерка, почала рішучі зміни. За її ініціативи провели водогін, встановили газову плиту і електробойлер, звели нову піч, яка гріє обидві кімнати.

- Ти одружився торік, причому вперше. За наявності "дружини-революціонерки" ці блага могли з'явитися й набагато раніше. Не шкодуєш?

- Справді, деякі митці одружуються по кілька разів, я ж у п'ятдесят один - уперше. Щоб жалкувати, то ні. Але сьогодні саме дружина Людмила Загоруйко стала тією людиною, з якою я ділю всі радощі й печалі. Життєві й літературні, адже вона - письменниця, видала дві прозові книжки. Переїхала до мене зі столичного Ужгорода, маючи там гарну квартиру та усталене життя. Тут займається не лише господарством та облаштуванням хати, а й пише твори.

- Маєте власне господарство?

- Так, восени купили козу Мілку, яка невдовзі приведе козеня та даватиме молоко. Ще маємо курей, двох котів. А перед Різдвом зарізали свинку. Натопили смальцю, є і м'ясце.

- Доводилося бачити, як виспівуєш у церкві...

- Прилучив мене до церкви батько, який не пропускав жодної служби. Років зо двадцять, відколи всім стало вільно туди ходити, я й співаю. Це "підзаряджає" тією енергетикою, що є в храмі.

ДOСЬЄ

Петро МІДЯНКА. Народився 14 травня 1959 року в с. Широкий Луг на Закарпатті. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Друкуватися почав з 1974 року. З 1982 року працює вчителем української мови і літератури в загальноосвітніх школах сіл Новоселиця і Тисолово Закарпатської області. Автор численних поетичних збірок. Твори перекладено російською, угорською, англійською, чеською, словацькою, сербохорватською мовами.

Василь Бедзір, "Урядовий Кур'єр"

19 березня 2011р.

Теги: Мідянка, Загоруйко, Широкий Луг, поет,

Коментарі

Людмила 2011-04-02 / 13:51:00
Ну і Ужгород. Це ж треба. Я можу нав,язати Мідянці тільки грядку на городі, щоб вскопав. І хіба можна дорослій, сформованій людині щось нав,язати? Ця тема для нас обох, тут я впевнена, взагалі не актуальна. Дякую, що добрались до моїх ген. Ще ніхто цього поки не робив. І не тільки кацапські. а взагалі втручатися тут в дискусії глупа справа. краще мовчати і знати своє, що я, мабуть, і зроблю, шановний мій іншогенний, бо кожний кричить щось своє і ніхто нікого не хоче розуміти і слухати.

Ужгород 2011-03-30 / 08:53:00
Цікаво, що Людмила, попри самоіндентифікацію Мідянки українцем, послідовно навязує йому русинство. Що значить кацапські гени! Російськомовні шори ина очах і в мисленні заважає їй подивитися на світ іншими очима. І збагнути, що термін "русинство" належить всій Україні. Хай би почитала українську класику кінця ХІХ -- початку ХХ століття!

А потім дивуються, чому у нас не люблять "русскіх"? А за що їх любити, коли вони ліниві, невігласи та ще й українофоби?

Березневий кіт 2011-03-26 / 15:29:00
"А моральне питання — що поети вiзьмуть гранти, коли у держави нема грошей на безкоштовнi лiки дiтям? Схаменiться!"

Дійсно, це питання моральне! Навіть дуже моральне.
Поети мають відмовитись від державної подачки! Бо у державі вже 20 років йде війна. Було 52 мільйони людей. а залишилось 46 мільйонів. Щорічно вимирає 300 тис. людей.

сорри 2011-03-25 / 18:20:00
Справді, на непрофесійні так звані "русинські словарі" сто тисяч знаходять, а для гранта Мідянці, яки й справді є якісним брендом Закарпаття, або унікальну наукову працю Тиводара по етнографії нашого краю грошей нема?..

Мораліст 2011-03-25 / 18:11:00
" А моральне питання — що філологи вiзьмуть гранти для русинських словарів, коли у держави нема грошей на безкоштовнi лiки дiтям? Схаменiться!" :))

Микола Староста (Жалива) 2011-03-25 / 09:33:00
" А моральне питання — що поети вiзьмуть гранти, коли у держави нема грошей на безкоштовнi лiки дiтям? Схаменiться!"

В обласному бюджеті, на цей рік виділено 600 тисяч, на книговидання. тоді треба ці кошти не дати нікому і "наближено-придворним " поетам та письменникам, в тому числі. Кошти направити на лікувальні установи, або конкретним дітям. Скільки грошей уже пішло на "вітер" точно не відомо, тому що додаткові кошти, ще виділяються і з інших джерел.

Kaпiтан Грант 2011-03-25 / 06:42:00
«Государству и области, которая могла бы выделить Петру гранд и он бы не мыкался по школам, а писал дома, нет до него никого дела»
«настоящим нашим самородкам Грантов не видеть!!! На грантах "сидят" бездарь! но которая умет давать откаты чиновникам. Их книги пылятся в библиотеках которые никто даже в руки не берет. Сколько вони они подняли из за Ю.Чори, человек выпустил более 55 книг, за свои деньги и деньги спонсоров».

Чекайте, а чому держава мусить давати гранти поетовi чи письменнику? Скiльки їх (поетiв, письменникiв, журналiстiв) тiльки у Закарпатськiй областi? Сто, двiстi, триста? I всiм держава мусить дати, бо якщо дати М. або Ч., i не дати А., Б., В., то вони справдливо скажуть, що М. та Ч. - бездарi та лижуть гузицю владi (або ще щось вигадають). А пiсля держава мусить дати гранти друкарням щоб надрукувати всiх отих 300 поетiв, а пiсля дати грант бiблiотекам, щоб вони придбали те що надрукували в друкарнях... Чи не забагато грантiв вiд держави? Та не держава мусить давати гранти — а незалежнi фонди i приватнi iнституцiї. I так завжди було. Митець шукав собi мецената (тобто спонсора) який би допомогав йому. Що, у Францiї, США або Чехiї поети живуть на гранти держави? А моральне питання — що поети вiзьмуть гранти, коли у держави нема грошей на безкоштовнi лiки дiтям? Схаменiться!

E. Z. 2011-03-24 / 21:32:00

Админ, не смеши меня, какие образы?! Ты хотя для показухи будь немоножко нейтральным...


Сьогодні в одинаковій пропорції видалялися коментарі як проукраїнські, так і з протилежного табору. Правила одні для всіх. У вас ще є запитання? Адмін.

KK 2011-03-24 / 20:03:00
Жаливо - признайтесь, що на знимці до статті (нижче знимки Мідянки) то ви в чорному шкірянці, а ваш брат Бушко в білому?? :-)

KK 2011-03-24 / 19:51:00
Але що ж можна більше сподіватися від справжнйого 'вовка в овечому шкірі'?? :-)

KK 2011-03-24 / 19:29:00
Жалива - Мідянка, як і Тиводор краще розуміють їхню русинську історію і культуру чим навіть і ви. Окремого народу не хочуть робити з цеї спадщини, бо нема потреби. Етнонім 'русин' історичним для всіх українців, і ви страшно лукавити тим що це не хочети признавати!

Микола Староста(Жалива) 2011-03-24 / 19:16:00
местный, мне хватило одного поста, чтоб понять позицию Мидянки, ранее у него не слышал прямых высказываний против русин.

Rusyn Val 2011-03-24 / 16:48:00
Ну что,п.Местный,спровоцировал я вас?Слово не воробей,придется выполнять.Тем более,п.Людмила вас поймала что называется"за слово".
Как поедете в Луг,так имейте ввиду - во вторник в гости не ездят.В Нереснице "трасса" перекрыта. :-)))))

местный 2011-03-24 / 16:16:00
2Людмила: Пани Людмила, так если к Мидянке "ездят бухать поэты", то используйте их труд! Нет, конечно гостеприимный хозяин или хозяйка НЕ МОГУТ ни очень просить. Просить не надо. Нужно выкопать канаву - бечевкой обозначьте, повесьте табличку: «ОБЕРЕЖНО! КАНАВА» и несколько лопат поставьте - поверьте, сработает. А нагулять аппетит перед «бухаловым» - вообще класс. Мы как-то с друзьями приехали к другу (это типа село, но скорее дача в пригороде) на шашлыки. Я смотрю - сложены «пиломатериалы» для кровельных работ. Понятно, что человек в одиночку ничего не сделает (а мой друг - один, отец старенький, соседей он точно просить не будет). Я предложил помощь — он отнекиваться, я говорю: «да лодно, пока шашлыки готовятся - одного оставим за ними смотреть (как мы потом прикалывались, смотреть за шашлыками по необъяснимым причинам остался еврей), а за это время мы всё сделаем». Ну он мялся-мялся и согласился. И действительно, к шашлыкам всё было готово и аппетит зверский разыгрался и бухали так, что несмотря на все привезенные литры даже за добавкой бегали :)

местный 2011-03-24 / 16:14:00
2Микола Староста(Жалива) ("Предлагаю провести общественное расследование - кто сидит на этих государственных деньгах") - с этим вопросом к своему брату подойдите, как заму Ледиды - это в его компетенции...

местный 2011-03-24 / 13:47:00
2Микола Староста(Жалива): как Вы можете одновременно называть Мидянку самородком, которого "русини визнають його своїм" на одном сайте и в это же самое время на другом сайте отпускать в адрес этого же человека комменты, находящиеся за гранью элементарных норм чести и порядочности (цитировать написанную Вами гадость даже не собираюсь)? Причем ведь не свалишь на какого-то "лжежаливу", учитывая Ваш "нарциссизм" и желание куда надо и куда не надо вешать свою фотку.
Как это может быть?

Ember Zoltán 2011-03-24 / 11:59:00

Ви не можете обійтися без образ на адресу опонентів? Попередження. Адмін

Микола Староста(Жалива) 2011-03-24 / 09:50:00
Людмила, настоящим нашим самородкам Грантов не видеть!!! На грантах "сидят" бездарь! но которая умет давать откаты чиновникам. Их книги пылятся в библиотеках которые никто даже в руки не берет. Сколько вони они подняли из за Ю.Чори, человек выпустил более 55 книг, за свои деньги и деньги спонсоров.

Предлагаю провести общественное расследование - кто сидит на этих государственных деньгах.

Микола Староста(Жалива) 2011-03-24 / 09:38:00
Закономірним та зрозумілим стає позиція так званих "закарпатців" які ними ніколи і не були ! Якщо охарактеризувати тих людей які "яро" виступають проти русинів, то всі вони приїхали в наш край, або один із їх батьків був дійсно українцем. Закономірно, що вони будуть українізувати русинську історію на свій лад. Тут нічого нового нема, всі загарбники робили так! Треба визнати, що є не велика частина і "місцевих" які виступають під видом "вчених" "письменників", але мають з свого письма прямі фінансові девіденти(заробітки).

Людмила 2011-03-24 / 09:19:00
Местному. Я человек практичный, поэтому ваш комментарий меня умилил и растрогал. К Мидянке ездят толпами поэты бухать, помочь - в голову никому не приходило. Так что спасибо вам за участие. Государству и области, которая могла бы выделить Перту гранд и он бы не мыкался по школам, а писал дома, нет до него никого дела. Все заняты подразделениям на виды: русин -не русин. Да, русин. Кем же он может быть? Попугаем. Кстати, из Луга уезжал только на учёбу в университете. Помогал брат, вернее, его покойная жена, по национальности армянка. Он тут, как пень, постарел и оброс морщинами. Что касается меня - это уже другая история. Я родилась и прожила всю жизнь на Корзо, в самом серце старого Ужгорода. Все мои близкие - городские жители. Маму на старость тянуло на землю, я её не понимала. И вот теперь... Предложение ваше с радостью примем. Нас тут регулярно аливает, траншею надо копать. Даже если из идеи ничего не получится, спасибо вам большое за участие.

НОВИНИ: Культура

19:33
/ 3
В ужгородському скансені виставили ненаївне наївне
23:16
В ужгородському скансені відкрилася ювілейна виставка народної майстрині Людмили Губаль
22:39
Документальний фільм "Оберіг" про історію, традиції та культуру гуцулів Ясіні вже можна переглянути у YouTube
01:20
В Ужгороді відбудеться концерт Олександра Садварія "Music is my life"
22:06
/ 1
Іван Хланта презентував в Ужгороді новий збірник 110 казок з різних куточків Закарпаття
13:52
Закарпатська обласна філармонія запрошує на концерт Академічного камерного оркестру
23:23
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
00:35
Казки Закарпаття в записах Івана Хланти презентують в обласній книгозбірні
23:07
/ 1
В ужгородському скансені відкрилася виставка робіт майстрів народної творчості з різних куточків Закарпаття
21:59
У середу в Ужгороді відбудеться зустріч з письменником Мирославом Дочинцем
18:05
Книжки двох ужгородців увійшли в довгий список престижної літературної премії Бі-Бі-Сі
16:11
/ 2
В Ужгороді оцифрували унікальні фрески Горянської ротонди
00:12
У Закарпатській ОДА відзначили переможців конкурсу "Мистецтво книги", проведеного в межах "Книга-Фесту"
22:49
У Пряшеві відбувся 4-й український книжковий фестиваль
17:23
В Ужгороді відбудеться прем’єра вистави "Мина Мазайло" театру з Маріуполя
18:02
В Ужгороді проведуть "круглий стіл" до сторіччя дослідника давньої літератури Закарпаття Василя Микитася
15:46
На Закарпатті визначили переможців і резервістів обласного відбіркового конкурсу фестивалю "Червона рута"
01:48
У суботу в Ужгороді відбудеться обласний відбірковий конкурс фестивалю "Червона рута"
17:37
В ужгородському скансені завершили відновлення "солом'яного" даху з села Рекіти
18:05
/ 1
В Ужгороді відбудеться виставка "Книга-Фест-2024"
17:37
У гуцульській садибі-ґражді ужгородського скансену показали "Украдене щастя" Івана Франка
14:06
У Хусті вперше пройде відкритий театральний фестиваль-конкурс "Відлуння вічності: Українська класика сьогодні"
11:41
/ 1
До Всеукраїнського дня художника в Ужгороді відкрилися дві виставки
15:10
У вівторок в ужгородському скансені відкриють персональні виставки Івана Бондаренка та Владислава Ганзела
23:09
/ 1
На Львівському форумі видавців представлять нову дитячу книжку Олександра Гавроша "Фортель і Мімі"
» Всі новини