– Пригадується, був такий амбітний план – побудувати в Закарпатті великий логістичний центр, з підключенням і Чопського транспортного вузла, і з можливим відновленням роботи аеродрому в Мукачеві. Ця ідея якось "заглохла"?
– Ні-ні, вона залишається в силі, тим паче, що сьогодні будується друга черга заводу "Єврокар", інвестиції вже "заїхали" в Закарпаття, я думаю, що до осені все буде запущено. Що стосується Мукачівського аеродрому... Держава таких грошей, щоб вкласти в цю справу, не має, ми шукаємо інвесторів, які б узяли цей аеропорт, побудували інфраструктуру і почали працювати.
– Так бачиться, що наш Ужгородський аеропорт не справляється із зростаючим потоком пасажирів і вантажів. Тим паче, що він просто небезпечний, тому що літаки пролітають над головами людей, житловими і торгівельними будівлями. Все ж таки – можливе відродження Мукачівського аеродрому?
– На сьогоднішній день, при нинішніх обсягах пасажирських перевезень, гострої потреби у відродженні Мукачівського аеропорту немає. У нас просто немає стільки людей, які б хотіли літати літаками. В першу чергу – має бути попит на послугу, а вже виходячи з цього – розробляється план.
Що стосується Ужгорода... Ну, сьогодні літаки літають з боку Словаччини, отже над головами ужгородців вони не проносяться. Але, однозначно, увага цьому потрібно приділяти, цього року ми через обласний бюджет десь два мільйони вкладаємо в Ужгородський аеропорт: на поліпшення злітно-посадкової смуги, на облаштування території, огорожі – щоб він був більш європейським.