Трагіфарс на дві дії поставив відомий український режисер, один із засновників київського Молодіжного театру, дев'ятирічний керівник театру "КІН" Віталій Семенцов. Уродженець Львова, а нині мешканець столиці запам'ятався ужгородському глядачеві іскрометною постановкою комедії Марка Кропивницького "По ревізії" у 2008 р. Цього разу викладач-тренер майстерності Акторської школи FILM-UA, автор художньо-публіцистичних пе¬редач, актор, викладач та фахівець з психотренінгу запропонував закарпатцям твір основоположника угорського театру абсурду, що пройшов через пекло Другої світової війни. "Воістину, війна була для мене найбільшою, доленосною подією в житті. Як не парадоксально звучить, але саме тоді я став людиною", - неодноразово повторював прозаїк і драматург із світовим іменем. Багато його творів, в тому числі і "Сім'я Тоотів" (1964), присвячено саме цій тематиці.
Події твору розгортаються у невеличкому селі у сім'ї доброчесних "середніх бюргерів" Тоотів, син яких Дюла знаходиться на фронті. У тихе життя брандмейстера Лайоша Тоота, його дружини Марішки та доньки Агіки вривається начальник їхнього сина – майор, який приїхав відпочити від військових буднів та заспокоїти свої нерви. Сім'я з радістю приймає гостя і виконує всі його забаганки, сподіваючись, що той переведе їхнього сина до тилового штабу. Та пан майор виявився підозрілим (йому всюди ввижаються партизани), прискіпливим, любителем покомандувати і в усьому наводити свої порядки. Отримавши повну владу над Тоотами, солдафон-нікчекма перетворює їх життя на тортури. Доведений знущаннями глава сімейства не витримує і вбиває майора. Ідея спектаклю - показати, що і невинне створіння, дійшовши до межі, теж може покласти край самодурству.
Віталій Семенцов вперше поставив цю виставу в 1979 р. в київському театральному інституті. Це була перша його робота після повернення з Білорусії, де він пропрацював 3 роки, отримав визнання і став наймолодшим білоруським режисером. Вистава тоді отримала великий успіх у столиці і її показували 9 разів. В Ужгороді постановник переробив деякі сцени і вона заграла по-новому. Цікаво, що режисер, у якого за спиною близько 40 постановок як в Україні, так і за кордоном, умудрився поставити спектакль за 19 днів, побивши свій рекорд у Македонії, коли 2-актна вистава за оповіданням А.Чехова "Життя прекрасне" була готова за 26 днів.
Як зазначив Віталій Васильович, сам театр в Ужгороді дуже хороший, прекрасна сцена. Тут потужні цехи: дивовижний бутафорський цех, швейний, який працював до 23.00 години. Акторський склад майже був той самий, що і "По ревізії" три роки тому. Вони працювали по 10 годин щодня. "Я абсолютно задоволений результатом, потужною акторською роботою, вони виконали все, що я вимагав. З такими акторами та цехами я би поставив 5 спектаклів за рік, - ділиться режисер. - А от організація роботи була поганою, робилося все, щоб виставу не випустити. За день до прогону роблять оренду залу і не дають зробити прогін, потім ставлять виставу "Дорога до раю". Сьогодні по суті другий прогін, третій буде 13 березня. Тоді і буде основна прем'єра".
Але попри всі труднощі вистава вийшла дійсно якісною. Актори майстерно зіграли свої ролі: Михайло Фіщенко – майора, Ярослав Мелець - Лайоша Тоота, Кароліна Білак – Марішку. Неперевершеною була Агіка у виконанні молодої акторки допоміжного складу Лесі Бідзілі. Як відзначив Віталій Семенцов, завдяки цій виставі народилася нова акторка, вона грала як справжній професіонал.
"Ласкаво просимо, пане майоре" головною ідеєю перегукується з "Конягами", які цього ж дня ставив Закарпатський обласний театр ляльок "Бавка". Вистава дебютувала в Ужгороді минулого року під час XII Міжнародного фестивалю театрів для дітей "Інтерлялька - 2010" та отримала у грудні обласну премію імені братів Шерегіїв. Постановку здійснив відомий київський режисер, засновник єдиного в Україні театру маріонеток Михайло Яремчук за п'єсою болгарської письменниці, драматурга та сценариста Ради Москови "Куди ти, лоша?". Вистава показує, що навіть коли ти, як заїжджена коняка, доходиш до межі, завжди є вибір: змінити себе і світ навколо себе на краще чи стати байдужим до оточуючих і змиритися з несправедливістю, потураючи тим самим кривдникам. Подивитися на твір, що має глибокий філософський підтекст, який спонукає задуматися над своїм життям, прийшли студенти й викладачі Ужгородської богословської академії імені Теодора Ромжі на чолі з єпископом-ординарієм Мукачівської греко-католицької єпархії владикою Міланом.
Тож театральний четвер був багатий на враження.
Оксана Чужа, для Закарпаття онлайн. Фото автора