Його автори - два закарпатські краєзнавці, члени Закарпатського геральдичного товариства - Володимир Ньорба та Богдан Мариконь. Рецензенти – ректор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор Микола Вегеш; кандидат історичних наук Степан Пеняк; голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України, член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, кандидат історичних наук Андрій Гречило.
У післямові Гречило підкреслює, що геральдичні традиції на Закарпатті мають давню історію. Поява перших міських і територіальних гербів датується другою половиною 14 ст. "Книга є певним підсумком місцевого герботворення на Закарпатті. Очевидно, що це видання не претендує на вичерпність, оскільки охоплює лише символи районів та деяких міст і сіл. Зрештою, ще не всі райони та міста й села мають затверджені герби та прапори – цей процес триває. Однак поданий матеріал дає змогу ознайомитися з тим, що вже зроблено, критично його проаналізувати та порівняти, врахувати допущені недоліки при створенні нових символів та відкоригувати вже прийняті", - зазначає історик і додає, що багато населених пунктів отримали цікаві й оригінальні знаки, які підкреслюють їхню самобутність, опираються на історичні традиції, виконані з дотриманням геральдичних норм, оформлені відповідно до сучасних вимог. Проте є й окремі помилки, коли в гербах не дотримано колористичних правил геральдики, ці знаки мають емблемний характер або невідповідне оформлення.
Голова УГТ Гречило також зауважує, що 1997 року Верховна Рада ухвалила новий Закон України "Про місцеве самоврядування", в якому були враховані рекомендації УГТ про те, що юридичне затвердження місцевих символів за історичною традицією має здійснюватися на місці – Закон визначив виключну компетенцію сесій місцевих рад щодо їхнього затвердження. Цей законодавчий акт сприяв появі перших гербів і прапорів адміністративних районів, хоча більш активно районні символи стали появлятися лише після 2000 року. На жаль, так і не було створено якогось державного органу, який мав би централізовано вести загальний геральдичний реєстр. Тому й досі консультаційну, експертну та координаційну роботу в цій галузі веде Українське геральдичне товариство.
У списку використаної літератури і джерел є книга "Гербівник міст і містечок Угорщини", яка вийшла у 1880 році в Будапешті.
- Ідея видати книгу про геральдику Закарпаття виникла кілька років тому, - розповідає Володимир Ньорба. - Кінцевий результат прийшов аж через п'ять років. Матеріали збирали буквально по крупинках, ретельно опрацьовували, систематизували. Ця книга – наш почин у геральдичній царині. Ми продовжуємо працювати на цій ниві, використовуючи попередні напрацювання, а також будемо копати ще глибше.
До книги подано понад 200 зображень гербів, їх реконструкцій або печаток. Опис печаток, їх відбитків (сургучних та зроблених на інших пластичних матеріалах), реконструкції гербів, як ознаку певного рівня розвитку міст, сіл і селищ, спробують допомогти не тільки повернутися в не так давно минулі часи, але й відчути подих періоду розквіту русинів-українців Тисо-Дунайського басейну – від Марки Рутенорум до непереможного Заліського князівства.
Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема буде корисною тим, які цікавляться геральдикою, історією Закарпаття.
Тетяна Грицищук, для Закарпаття онлайн