Проте люди зі смаком вважали це творіння сучасних архітекторів та інженерів найбільш потворним пам’ятником на Закарпатті.
Історія його така. У радянські часи на головній площі міста, поруч з Будинком культури спорудили типового клонованого Леніна – чавунний пам’ятник на потужному мармуровому постаменті.
В останні роки доживання СРСР Леніна прибрали, проте постамент чомусь залишили. Так і стояв він кілька років тумбою посеред міста. Гострослови навіть прозвали його Пам’ятником Пустоті (на честь відомого роману Віктора Пєлєвіна).
Але згодом міська влада вчинила з рештками монументу за усіма правилами театру абсурду. Мармур обліпили бронзовими пелюстками, провели нехитру систему труб, і вийшов псевдо-фонтан.
Фонтан майже ніколи не працював, і тільки по святах його запускали. Тоді з верхівки постаменту бризкала водичка, яка не циркулювала, а у супереч усім правилам будування фонтанів, зливалась у каналізацію.
Взимку це „диво” обчіпляли фанерними картинками, і навіть подекуди зверху ставили ялинку. Апофеозом став монтаж... електричної лампочки, яку вмикали у сухому „фонтані”.
З початком реконструкції площі Кошута фонтан почали ламати, але не всім вірилось, що його знесуть. І ось фонтану нарешті не стало.
"ХайВей"
02 квітня 2007р.
Теги: