За літо тут поміняли частину систем опалення, дахів, вікон і дверей, закупили дрова й вугілля для пічного чи автономного опалення. Половина місцевих шкіл опалюється централізовано, інші – мають автономні котельні, кожну п'яту обігрівають печами.
До нового року вісімнадцятьом закладам обіцяють встановити автономні котельні. Михайло Мотильчак, начальник управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації: "Це не значить, що у жовтні-грудні вони будуть без тепла. Вони ще будуть під'єднані до систем опалення міських. Але до грудня ці школи будуть мати автономні котельні. Це значно покращить і тепловий режим, і збереження здоров'я дитини". Нарешті школярі перестануть бути заручниками городян, які боргують місту за отримане тепло мільйони гривень, радіють чиновники. Саме через це міські котельні вчасно не отримували газу й разом із неплатниками у холоді сиділи й учні. У школі номер три вже два роки – власне тепло. За роботою двох потужних котлів стежить шкільний завгосп. Завдяки розумним автоматизованим приладам взимку у класах – завжди однакова температура. Коштує такий обігрів удвічі дешевше від централізованого.
Торік батареї ужгородської гімназії були ледь теплі. Цієї зими індивідуальні котли грітимуть навіть воду в басейні. Останні два роки він не працював – гарячої води у місті не подавали. На котельню для гімназії з міського бюджету витратили мільйон сімсот тисяч гривень. Поступово на Закарпатті відмовляються і від дорогого газу. Одну гірську школу обігрівають соломою. Ще одну – в Ужгороді – старими деревами, що падають від вітру.
Світлана Ковбиця, "Факти", ICTV