У розпачі стала кричати. Неподалік ніс службу наряд внутрішніх військ. Почувши крики, стражі порядку поспішили на допомогу. Дівчина оповіла про пригоду. Кинувшись услід, патрульний наряд невдовзі затримав зухвалого грабіжника -- 29-річного ужгородця...
Це тільки один з епізодів повсякденного несення служби міліціонерами шостого батальйону військової частини 3002 внутрішніх військ МВС України, дислокованого в Ужгороді. Підрозділ є складовою Галицької окремої бригади внутрішніх військ з центром у Львові. Мабуть, мало кому відомо, що історія цього роду військ налічує вже майже два століття. Ще 27 березня 1811 року, згідно з директивою російського імператора Олександра І, була утворена внутрішня сторожа - військове формування, призначене для охорони "тиші і спокою" в державі.
Багато часу минуло, чимало всіляких подій відбулося, через які пройшли й формування внутрішніх військ. Свою новітню історію в незалежній Україні вони беруть з початку 90-х років минулого століття.
26 березня 1992 року Верховна Рада нашої держави прийняла Закон України "Про війська внутрішньої та конвойної охорони МВС України". На цей підрозділ покладені важливі й відповідальні завдання, зокрема, конвоювання арештованих і засуджених, охорона підсудних під час судових процесів, супроводження спецвантажів, охорона та оборона важливих державних об'єктів, охорона вищих посадових осіб тощо. Служба нелегка й ризикована, іноді навіть ціною життя доводилося розплачуватися у протистоянні зухвалому і небезпечному криміналітету. Тому щоденно й удосконалюється майстерність й професіоналізм.
Внутрішні війська теж проходять стадію реформування й структурних змін. В Ужгороді, зокрема, з 2004 року дислокується батальйон (до цього була рота) внутрішніх військ. Сьогодні тут служать 55 солдатів строкової служби та понад 70 офіцерів, прапорщиків і сержантів за контрактом. А до 2010 року, як у всій українській армії, на службу набиратимуть тільки за контрактом...
Командир батальйону майор Олександр Демчук, незважаючи на свій молодий вік, уже встиг скуштувати міліцейського “хліба”. Перед своїм призначенням на Закарпаття служив у Криму. Набутий досвід і позитивні напрацювання намагається втілювати у життя очолюваної частини. Чи не щоденно його підлеглі заступають на конвоювання підсудних та патрулювання з охорони громадського порядку в Ужгороді. Дрібниць тут бути не може, адже найменше порушення вимог статуту та інших нормативних документів може призвести до трагедії.
Безпосередньо за підготовку і дію нарядів відповідає заступник командира батальйону майор Олег Мельничук. Зранку до пізнього вечора йому доводиться знаходитись на службі. Вистачає турбот і в начальника штабу Віктора Шершуна, адже він відповідає за діяльність "мозку" військового "організму".
Однією з важливих складових успішності виконання покладених завдань є т.зв. людський фактор. Навіть передові техніка, зброя чи оснащення повинні бути в руках дисциплінованого й законослухняного військовослужбовця. Тому заступник командира з виховної роботи капітан Олександр Глущенко щоденно знаходиться у вирі життя підрозділу: здійснює індивідуальне виховання, проводить профілактичну та загальноосвітню роботу, прищеплює сумлінне ставлення до службових обов'язків. Насамперед завдяки старанням капітана вдалося уникнути надзвичайних подій, грубих порушень особовим складом дисципліни і законності. Навпаки, саме під його орудою формуються військовослужбовці-професіонали.
Серед них, зокрема, найкращі - Воробель, Дзямко, Гоздок та інші. А щоб люди в погонах були вчасно нагодовані, змістовно відпочивали, готувались до служби у нормальних умовах – прерогатива заступника командира з тилового забезпечення Володимира Яворського. Допомагають конвоювати затриманих та охороняти громадський порядок й незамінні помічники – службові собаки, якими опікується начальник групи кінологів Віктор Кость.
Теплими словами згадують тут і ветеранів, які багато років стояли на стражі правопорядку. Це старшини рот Віктор Бєланов і Микола Ціка, заступник командира роти Микола Галько, начальник варти Олексій Хода, помічник коменданта м. Чоп Юрій Сегеді та інші.
До речі, до свого професійного свята військовослужбовці зробили собі гарний подарунок. Спільно з іншими підрозділами обласного центру днями знешкодили нарколабораторію, вилучили начиння для приготування “ширки”, затримали кількох зловмисників. Уже в цьому році були також затримання крадіїв, вилучення зброї та кілька випадків затримання наркоманів...
Звичайно, є й проблеми. Зокрема, майже всі офіцери приїжджі, і їм доводиться винаймати житло, що сьогодні досить складно.. Адже виконання службових обов’язків потребує багато часу, зарплата бажає бути кращою, на утриманні - сім’ї, а дружинам не завжди вдається знайти роботу...
Михайло ПИСКАЧ, "Відомості міліції"
24 березня 2007р.
Теги: