Сміливо можна сказати, що ці дерева, як і сакури, є своєрідної візиткою обласного центру, оскільки не поширені в інших регіонах України. Але, на жаль, моніторинг зелених насаджень, який минулоріч проводила Державна інспекція з карантину рослин, виявив, що більше трьох десятків кулеподібних катальп у центральній частині міста заражені тутовою щитівкою (Свого часу "Ужгород" уже писав про масове ураження гіркокаштанів міста, яке спричинює каштанова мінуюча міль - метелик невідомого походження).
Тоді розпорядженням міського голови Сергія Ратушняка був запроваджений карантинний режим, під час якого ДКП "Агромікс" провів своєчасні заходи з локалізації та ліквідації вогнищ карантинних об"єктів. Заражені катальпи скоронували, обробили інсектицидом біологічного походження та з метою покращення ефективності його дії й обмеження розповсюдження обгорнули поліетиленовими пакетами.
Річ у тім, що ці деревця атакувала тутова щитівка, яка потрапила на молоді рослини зі старої катальпи, що росла навпроти входу до католицького собору. Її фахівці хотіли зрубати вже давно, але не робили цього з етичних міркувань, оскільки на стовбурі завжди висів віночок на згадку про смертельну трагедію, яка колись там сталася. Тоді ж лікування молодняка дало візуальні результати, і катальпи зустріли минуле літо пишною зеленню. А дерево-розсадник усе-таки довелося зрубати - працівники "Агроміксу" не хотіли більше піддавати ризику насадження центральної частини міста.
Але, на жаль, хвороба спостерігається й цьогоріч. Проте більшість катальп у місті зберігає стійкість та свій чудовий вигляд, і лише на вул. Волошина проблема набрала гостроти.
За словами спеціалістів із Держінспекції з карантину рослин, тутова щитівка належить до числа регульованих некарантинних (але дуже небезпечних) шкідливих організмів, що походить із Південно-Східної Азії (Китай, Корея, Японія), а нині поширена на всіх континентах у багатьох країнах із помірно теплим та субтропічним кліматом.
Цікаво, що вперше в Україні тутова щитівка виявлена у 2009 році в Ужгороді при проведенні обстежень на деревах катальпи, що ростуть у центральній частині міста, розповідають спеціалісти Держінспекції з карантину рослин. Тоді було прийнято розпорядження про запровадження карантинного режиму стосовно щитівки в місті, згідно з яким затверджено й проведено заходи з локалізації та ліквідації її вогнища: здійснено інтенсивну обрізку скелетних гілок із подальшим їх спаленням; дерева триразово оброблено біопрепаратом "Актофіт"; стовбури побілено 3-процентним розчином бордоської рідини, а виконання карантинних заходів постійно контролювалося.
Слід знати, що тутова щитівка пошкоджує не лише катальпу, а й шовковицю, персик, сливу, аличу, мигдаль, грецький горіх, бузок, бересклет, олеандр, смородину, аґрус, яблуню, грушу та інші насіннєві й кісточкові культури. Заселення дерев шкідником починається з кореневої шийки. Поступово він піднімається вгору і поселяється на молодій корі, листках і плодах багатьох видів рослин, за винятком хвойних. За високої щільності популяції шкідника стовбури й гілки вкриваються суцільним шаром щитків самців і самок.
Низька температура, сильна спека, вітри і дощі різко знижують чисельність щитівки. Сприятлива ж весняна погода, навпаки, веде до швидкого розвитку шкідника (чого, наприклад, ми не спостерігаємо цьогоріч).
Так що ж робити з ураженими деревами в центрі Ужгорода? Їх мож-на лікувати й надалі (цей процес може тягтися роками); замінити на інші катальпи, але ж ніхто не дасть стовідсоткової впевненості, що й нові рослини теж не захво-ріють; або ж зрубати та висадити на зовсім інші види дерев, які є стійкішими та мають імунітет до ужгородських шкідників флори.
За коментарем ми звернулися до директора ДКП "Агромікс" Петра Харевича: "Наше підприємство займається лише озелененням міста та підтриманням його насаджень у належному вигляді, а лікування дерев має лежати на плечах спеціалістів Держінспекції з карантину рослин. Що стосується цих катальп, то захворювання тутової щитівкою, яке можна спостерігати в центрі міста, є суто локальним: ані біля театру ляльок, ані біля "Дастору" чи в інших місцях Ужгорода подібні дерева не захворіли. Як це не сумно, але наразі вже ведеться попередня розмова про заміну (але це ще не стовідсотково) катальп на
вул. Волошина на інші дерева, які не піддаються цьому захворюванню. А питання, як завжди, в часі та коштах".
Звичайно, Ужгороду потрібне додаткове й оновлене озеленення, але городяни повинні розуміти, що "Агромікс" не може змінити вигляд міста за короткий проміжок часу - до цієї справи слід підходити виважено й поступово. План, за яким Ужгород має отримати нові зелені насадження, свого часу розроблений фаховими спеціалістами, а роботи підприємство проводить згідно з чітким графіком.
Тож можна сподіватися, що місто не втратить своїх катальп, якими пишається не менше, ніж сакурами...