З чого все почалося
Свій перший драматичний твір журналіст, письменник і драматург Олександр Гаврош написав для участі у літературному конкурсі "Коронація слова" у 2007 році. Тоді п’єса "Ромео і Жасмин" отримала другу премію. Як розповідає один з членів журі конкурсу того року, голова Благодійного фонду "Гільдія драматургів України", заслужений діяч мистецтв України, драматург Ярослав Верещак: "Суперечка між членами журі мало не скінчилася бійкою. Тоді прихильникам цього твору не вистачило лише одного голосу, аби п’єса посіла перше місце".
У червні минулого року драму "Ромео і Жасмин" було надруковано у літературно-художньому журналі "Дніпро" у розділі "Драматургія". Саме цей номер і потрапив до рук трьом режисерам і різних містах України.
Київський "Вавилон"
Першими виставу зіграли студенти самодіяльного театру "Вавилон" при університеті імені М. Драгоманова. Художній керівник і режисер театру Ірина Савченко розповіла, що зворушлива історія про старого Пса Чарлі, який покохав поранену Чаплю Жасмин не залишила байдужим жодного з акторів-студентів. "До репетицій приступили з натхненням. Весь час фантазували і привносили свої нові знахідки. А студент-філолог Роман Фелоненко, який виконував роль головного героя Чарлі (він же Ромео), спеціально для спектаклю віз зі свого рідного села, що на Чернігівщині, цілий лантух сіна".
Студенти зіграли світ людей і світ тварин, як одне ціле, не розділяючи його на умовності. Єдиною ознакою відмінності залишився прописаний автором закарпатський діалект, яким спілкуються люди. Виконавці ролей Господині і Господаря (Маргарита Пересунько та Михайло Горовий) віртуозно опанували цей діалект і донесли до глядачів.
Пес Чарлі (Роман Фелоненко) – це старий служака у камуфляжі, щоправда відсутність ременя, чобіт і довге пасмо волосся свідчать про те, що він давно живе не за уставом. Кіт Маркіз (Андрій Шатров) годований і неквапливий філософ сільського подвір’я вилежується на даху, весь час відпускає "шпильки" на адресу Чарлі, Півня, Господині і не впускає моменту аби поласувати чимось смачненьким. На сцені сьогодення – у кота є магнітофон, у півня бінокль і модна зачіска, на камуфляжі старого Пса Чарлі шеврони українського війська… Вирізняється з усіх мешканців цього обійстя лише поранена Чапля Жасмин. З вечірньою зачіскою і у білій сукні вона була б доречнішою на балу. Тут вона чужинка. Розповідає про якусь волю, про те, що є місця де не буває зими і про те, як за законами її зграї кожен несе відповідальність за ближнього… Тож не дивно, що коли Пса Чарлі господарі женуть з двору він хоче летіти разом із Жасмин і її зграєю, аби спробувати почати життя по-новому – не за людськими законами. Тому, наприкінці, коли герої вистави не можуть точно сказати чи полетіли Ромео і Жасмин разом із зграєю на Південь, глядачі у цьому не на мить не сумніваються – так, полетіли!
Дніпропетровські "Ромео і Жасмин"
- Я прочитав цю п’єсу минулої осені на фестивалі "Курбалесія" в Харкові, - розповідає заслужений діяч мистецтв України головний режисер Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка Анатолій Канцедайло. – Ця п’єса мене запліднила і я вирішив "народжувати" виставу!
Репетиції постановки "Ромео і Жасмин" в Дніпропетровську тривали три з половиною місяці. Як кажуть – не без втрат. Актори втрачали зайві кілограми. Адже за задумом режисера Анатолія Канцедайла кожен з персонажів вистави має пластичний малюнок ролі, який вимагає неабиякої фізичної форми. Так народний артист України Василь Крачковський, який грає Пса Чарлі, від початку репетицій і до прем’єри втратив дев’ять зайвих кілограмів. Актор Владислав Олійник, що виконує роль Кота Маркіза, почав ходити до тренажерного залу. Кіт за задумом гнучкий і спритний розбишака. Протягом вистави він пару десятків разів видряпується на стріху і стрибає вниз. При цьому актор виробляє буквально акробатичні вправи.
На окрему увагу заслуговує пташиний двір. Півень Петя (Станіслав Дрожаков) господар курячого гарему. У нього аж сім дружин-курок. Всі мають однакове вбрання, але кожна свій колір хустки і неповторний характер. Коли це "жіноцтво" висипає з курятника на двір, стоїть такий ґвалт, що одразу стає зрозуміло навіщо Петя на шиї носить гудок футбольного вболівальника.
Треба відзначити, що сценограф і автор костюмів киянка Оксана Карпус буквально кількома штрихами зуміла поставити акценти і окреслити індивідуальність кожного з героїв. Пес має шапку з незграбними вухами, а замість нашийника широкий шкіряний пасок зі шматком ланцюга, Кіт – шарф а-ля Остап Бендер, Півень яскравого картуза а Чапля червоні колготки і легеньку напівпрозору білу сукню.
Кожен день життя цього подвір’я схожий один на другий. Щоранку Хазяйка випускає галасливих курок, доїть корову Маню і "пиляє" Хазяїна за те, що той годує даремно старого пса. І не зважаючи на те, що в п’єсі Хазяйка сварлива і практична, режисер Анатолій Канцедайло заперечує авторові. Так, вона практична, так, вона сварлива, але вона – жінка. Тож коли вночі Господиня (Ірина Медяник) прокидається і бачить біля буди Пса і Чаплю, які обійнялися аби не замерзнути, вони тихенько, по-материнські накриває обох старим піджаком.
Вистава дніпропетровців це притча про людей і тварин в якій останні більш людяні. Тому не даремно перед фінальною сценою Пес Чарлі знімає шапку з кумедними вухами, як зовнішню ознаку приналежності до тварин. І у той час коли сміливі знаходять волю у інших розпочинається звичний день. Маркіз дрімає на стрісі, Петя виводить на двір свій гарем, Хазяїн гострить ножа і справедливо лунає "Show must go on" легендарного Фреді Меркурі.
Одеський ТЮГ
Постановка п’єси "Ромео і Жасмин" в Одеському театрі юного глядача імені М. Островського розпочалася з того, що Олег Лаврентьєв переклав твір російською (!) У цьому театрі українською для юних глядачів не грають. Робота здійснювалася позапланово, як дипломна вистава Миколи Данилюка випускника університету імені І. Карпенка-Карого. Але після перегляду художня рада одноголосно прийняла спектакль до основного репертуару театру.
Вистава Миколи Данилюка про надуманий світ людей, який насправді – не більше ніж картонна коробка. Він крихкий і несправжній. Картонна рушниця, паперове зерно для Півня Петі (Станіслав Гнатченко), картонна хустка у подарунок для свекрухи від молодої невістки… Щоправда звичка жити у вигаданих умовах сильніша за свободу, принаймні для Чарлі (Сергій Ярий). Коли Хазяїн (Михайло Грицик) відпускає Чарлі, пес наче прикипає до коробки з-під телевізора, яка заміняє йому буду. Але згодом, невеликий простір сцени і безліч коробок створюють нестерпний крихітний простір, який не жаль покинути заради мрії і заради Жасмин (Ганна Топчий). Вистава Миколи Данилюка наче закликає не боятися починати життя спочатку, наважитися і повірити у мрію. Адже, краще мить летіти ніж все життя лише мріяти про політ.
Кажуть, що театр – це душа народу, а сучасна драматургія – це фундамент театру. І цей фундамент у нашого театру міцний. Залишається лише наважитися на постановки сучасної драматургії для того щоби цілому світові відкрити імена українських Шекспірів і Мол’єрів.
Найближчі покази вистави "Ромео і Жасмин":
Одеса, ТЮГ ім.М.Островського - 17 липня