Тож зараз в Україні - півтора відсотка безробітних від кількості усіх працездатних. В інших державах Європи таких людей більше (в Італії, наприклад, 8 з половиною процентів від усього працездатного населення).
Однак, треба мати на увазі, що у ці півтора відсотки входять лише зареєстровані безробітні. Кількість тих, хто втратив роботу та не фіксує цей статус, за оцінками експертів, у кілька разів більший.
Рекорди безробіття по-закарпатськи: 200 осіб на 1 вакантне місце
Півтора роки тому в Україні було 900 тисяч зареєстрованих безробітних. Тепер їхня кількість скоротилася більш, ніж удвічі, інформує Державний комітет статистики. Тим часом на Закарпатті на такі заяви реагують зі скепсисом, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Ужгороді. Закарпатці кажуть: може, в столиці робота і є, а ось на периферії з нею сутужно. Адже у високогірних районах Закарпатської області знайти роботу практично нереально. Школа, садочок та сільрада – це ті заклади, які забезпечують роботою лише кілька десятків жителів.
У низинних районах регіону можна обробляти землю та продавати вирощене. Проте в горах, а це майже половина області, родючої землі майже немає. Як виживають в таких умовах, розповідає жителька села Щербовець, що у Воловецькому районі Закарпаття, Марія Гнатків. "В горах можна жити нормально лише влітку. Ягоди й гриби – ось за рахунок цього й виживаємо", - говорить вона.
У сільській місцевості Закарпаття — ні заводів, ні фабрик, ні будь-яких виробництв. Роботодавці пропонують таку кількість вакансій, яка не забезпечує й третини потреби. Тож практично єдина можливість вижити – виїхати комусь із родини за кордон на заробітки. А ситуація в економічно депресивних районах і взагалі катастрофічна: станом на 1 червня у гірському Воловецькому районі на одне місце претендували 203 особи з числа безробітних. Складно знайти роботу і жителям сусіднього Рахівського району – 67 осіб на одну вакансію.
Порівняно ліпша ситуація хіба що в містах – тут 11 претендентів на 1 вільне робоче місце. Але навіть наявність вищої освіти не є передумовою, яка б дозволила легко працевлаштуватися, зауважує жителька Ужгорода Світлана. "Я вже рік як стою в центрі зайнятості, у мене дві вищі освіти – юридична та лінгвістична. Мені пропонують роботу, але вона не відповідає моєму фаховому рівню. Це, наприклад, озеленення або швейна фабрика", - розповідає жінка.
У центрах зайнятості констатують: спеціалістів із вищою освітою Закарпаття практично не потребує, для них є всього 6 відсотків вакансій. Решта місць – для швачок, кухарів, офіціантів чи водіїв. Проте чиновники бачать і позитиви: кажуть, лише цьогоріч у Закарпатті створено більше 8 тисяч нових робочих місць, що на 5% більше від минулорічних показників. А за останні півроку підприємства звільнили всього 25 % від запланованої кількості осіб.