Через перезволоження ґрунту та відсутність (пошкодження) систем водовідведення було підтоплено 8 районів та 3 міста обласного значення, 49 населених пунктів, майже 2150 дворогосподарств, в тому числі 76 житлових будинків, 1141 колодязь, 6 тис. га сільгоспугідь.
Орієнтовна сума збитків (станом на 8 червня) становить 4,1 млн. грн. Про це йшлося на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, яке пройшло під головуванням першого заступника голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Бушка.
Як іде процес ліквідації наслідків дощового паводка, ми попросили прокоментувати начальника головного управління МНС України в Закарпатській області Мирослава Щербея. І це не випадково, адже підрозділи МНС разом з іншими службами життєзабезпечення області одні з перших прийшли на допомогу потерпілим краянам.
- Передусім хочу відзначити високий рівень координації та співпраці представників центральної та місцевих органів влади, завдяки чому вдалося унеможливити ускладнення ситуації та забезпечити оперативне реагування під час початку підняття рівня води в області й, відповідно, мінімізувати наслідки дощового паводка, - наголошує очільник закарпатських рятувальників.
- З перших хвилин, коли почала надходити тривожна інформація від синоптиків про можливі сильні опади, увесь особовий склад було переведено на посилений варіант несення служби. Для ліквідації наслідків підтоплення було розгорнуто Ужгородський та Мукачівський зведені загони.
- Найбільшого удару стихії зазнало с. Ракошино Мукачівського району, де було підтоплено близько 750 дворогосподарств, з них 60 житлових будинків, 700 підвальних приміщень, 410 колодязів та 150 га сільгоспугідь. З огляду на це, саме тут, під головуванням першого заступника міністра МНС України Володимира Антонця, за участі представників служб життєзабезпечення області, було проведено робочу нараду з ліквідації наслідків швидкоплинного паводка, де було визначено ряд першочергових заходів щодо мінімізації його наслідків.
До прикладу, у с. Ракошино від ГУ МНС в Закарпатській області працювало 21 одиниця спецтехніки та 58 чоловік особового складу, було відкачано близько 42329 метрів кубічних води. Також за допомогою плавзасобів забезпечувалося підвезення води, медикаментів та продуктів харчування потерпілим мешканцям. Згодом для потерпілих підвозилася й питна вода.
Біля с. Зняцьово, що на Мукачівщині, 5 червня стався перелив води через автошлях державного значення Київ-Чоп. Тут проводилися роботи по укладці мішків з піском (працювало 3 одиниці техніки та 30 рятувальників). Рух автотранспорту на даній ділянці не припинявся.
У с. Середнє Ужгородського району підмило близько 10 метрів насипу річки Веля. Працівниками оперативно-рятувальної служби було укладено 300 метрів погонних мішків з сипучими матеріалами в тіло дамби. Працювало 4 одиниці спецтехніки та 25 чоловік особового складу.
Усього на ліквідації наслідків негоди працювало близько 50 одиниць рятувальної техніки та майже 200 чоловік особового складу. Відновлювальні роботи тривають.
Важливо наголосити, що під час паводка обійшлося без загибелі та травмування людей, хоча рятувати людей нам доводилося. Так, в с. Ракошино з підтопленого будинку бійці МНС на руках перенесли у безпечне місце паралізовану бабусю. А днем раніше у цьому ж населеному пункті за допомогою плавзасобу проводилися роботи по відселенню з підтопленого дворогосподарства трьох місцевих мешканців (серед яких була й одна дитина), що були відрізані водою від "великої землі". Упродовж теми, хочу згадати про ще один випадок рятування двох літніх жінок на Тячівщині, які майже годину просиділи у холодній гірській річці Тільта, неподалік румунського кордону, поки на допомогу не прибули бійці СДПЧ-8 м. Тячів, які успішно провели рятувальну операцію. Цей факт є підтвердженням того, що попри будь-які непередбачувані обставини підрозділи МНС завжди готові діяти за призначенням.
- Окремо слід зупинитися на причинах цих підтоплень. Звісно, складні погодні умови у вигляді сильних дощів, які призвели до локальних формувань інтенсивних місцевих поверхневих стоків. Але це стало можливим завдяки захаращеності наших русел, стічних канав, кюветів, дренажних систем, які упродовж багатьох років ніхто не чистив, а сміття накопичувалося. І якщо цими питаннями і надалі ніхто не буде перейматися, передусім місцеві громади, то вода й наділі за сильних опадів буде навідуватися на обійстя краян.
- Підсумовуючи, варто детальніше зупинитися на розширеній нараді, яка пройшла за участю міністра МНС Нестора Шуфрича у Львові і була присвячена ліквідації наслідків повеней, які мали місце всередині травня та на початку червня в західному регіоні нашої держави. У ході ділової й конструктивної розмови було прийнято рішення звернутися до керівництва Уряду щодо виділення з резервного фонду Кабінету Міністрів України 70 млн. гривень для подолання наслідків негоди. Питання стосовно відновлення роботи всіх гідроспоруд у регіоні знаходиться на контролі керівництва Уряду, і щодо прискорення фінансування та виконання запланованих заходів по кошторису будівництва гідроспоруд у Карпатському регіоні дане відповідне доручення Президента України.
- Сьогодні, на жаль, вже навчені гірким досвідом, всі розуміють, що необхідно якомога швидше побудувати всі необхідні гідроспоруди, передбачені протипаводковою програмою, що дозволить мінімізувати збитки та убезпечити закарпатців від можливих повеней та паводків у майбутньому, - наголосив очільник закарпатських рятувальників Мирослав Щербей.