Відновити гарну книжкову традицію взялися Закарпатська обласна універсальні бібліотека (директор Людмила Григаш) та обласне управління культури, вирішивши провести фест напередодні професійного свята видавців і книгорозповсюджувачів, порадувавши не тільки останніх, а й усіх поціновувачів книг.
Свій доробок за останні два роки на ярмарку представили 10 закарпатських видавництв ("Видавництво Олександри Гаркуші", "Видавництво Валерія Падяка", "Гражда", "Закарпаття", "Карпати", "Карпатська вежа", "Ліра", "Мистецька лінія", "Патент" та Ужгородська міська друкарня). Цього року з-за меж області гостей вирішили не запрошувати, але київське видавництво "Темпора" саме виявило бажання взяти участь у ярмарку, представивши чимало новинок. Одну з яких - книжку уродженця Закарпаття Олександра Пагірі "Карпатська Січ: військове формування Карпатської України" - презентувало напередодні в обласній бібліотеці.
"Книга-фест – 2010" запам’яталася не тільки стендами літератури, яку можна було придбати за цінами видавництв, а й книжковою лотереєю, у якій за 3 гривні можна було виграти поетичні збірки чи художній альбом закарпатських майстрів пера та пензля, презентаціями книг та зустрічами з авторами.
У рамках фесту відбувся і книжковий конкурс, в якому взяло участь понад 60 видань, що вийшли друком на Закарпатті в останні 2 роки. Кращою книжкою ярмарку, яка отримала відзнаку фесту, став "Ірмалогіон 1809 року Івана Югасевича-Скляревського: факсиміле і транскрипція" видавництва "Карпати". Переможцями ж конкурсу стали:
1. У номінації "Поезія" - Зореслав "Блакитні ескадри", Андрій Патрус-Карпатський "Голуба далечінь" (видавництво "Закарпаття").
2. У номінації "Проза" - Людмила Загоруйко "Евреи в жизни одной женщины" ("Видавництво Олександри Гаркуші").
3. У номінації "Публіцистика" - Юрій Бача "Вибрані твори" ("Видавництво "Мистецька лінія").
4. У номінації "Видання для дітей" - Галина Малик "Незвичайна книжка" ("Видавництво "Карпати").
5. У номінації "Наукове видання" - В’ячеслав Котигорошко "Верхнє Потисся в давнину" (видавництво "Карпати").
6. У номінації "Образотворче видання" - Василь Скакандій "Альбом репродукцій" (поліграфцентр "Ліра").
7. У номінації "Нотне видання" - Клара Балог "Танці Закарпаття" ("Ужгородська міська друкарня").
8. У номінації "Животворне минуле" - Зореслав "Бог і Україна", Зореслав "Католицтво і православіє" (видавництво "Гражда").
9. У номінації "Фольклор" - Іван Хланта "Народні пісні українців Банату (Румунія)" (видавництво "Патент").
10. У номінації "Мала батьківщина" - Іван Сабадош "Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району" (видавництво "Ліра").
Як зазначила головний редактор ужгородського видавництва "Мистецька лінія" Олександра Козоріз, дуже добре, що ярмарок таки відродився. Є можливість подивитися на роботу своїх колег, перейняти досвід та поділитися своїми напрацюваннями. Захід показав, що рівень поліграфічної продукції у нас за останні роки набагато зріс.
За словами директора мукачівського видавництва "Карпатська вежа" Мирослава Дочинця, цьогорічне книжкове дійство набуло приємної домашньої атмосфери. Автор нової прозової збірки "Булава і серце", презентація якої відбулася на ярмарку, і не сподівався, що люди так цікавитимуться книжками, і визнає, що ярмарок таки дає поштовх до нових звершень. Добре би було організувати такий ярмарок для західного регіону, щоб познайомитися з роботою і авторами сусідів.
Ярмарок став і хорошим полем для знайомств видавців і авторів. Так, авторка книжки віршів і казкових розповідей "Хто раніше всіх встає?" (видавництво "Карпати") Юлія Драгун із села Новоселиця на Тячівщині завдяки ярмарку нарешті познайомилася з Олександрою Гаркушею. Гарним оформленням книжок її видавництва вона захоплюється вже давно.
Тож захід виявився корисним і пізнавальним як для авторів та видавців, так і для шанувальників книги.
Василь Роман 2010-06-02 / 23:10:00
Такі "праці" доцільно формувати аудіокнижками , мріючи зберегти душу свого народу.
Багатство звучанна живої мови НЕМОЖЛИВО передати засобами написання офіційної мови.
2010-06-02 / 14:41:00
до Шато-Гайяр 02.06.2010 10:55
Такі праці мають важливе значення. Жива мова змінюється з часом і через десятки років такі видання будуть літературною пам"яткою історії Закарпатськіх говірок.
Мова любої нації складається з говірок і викреслити їх це - вбити мову. А мова - це душа народу.
Шато-Гайяр 2010-06-02 / 10:55:00
От дивлюся на назву праці і думаю... Іван Сабадош "Словник закарпатської говірки села Сокирниця"
От скажіть мені хтось, а для чого він потрібен?.. Невже мову людей із Сокирниці українці не зрозуміють без всяких словників і навпаки?.. Для чого потрібна ця праця?.. Яке її практичне застосування?..
По-моєму, це - марнотратсво.
Хтось має альтернативну думку?..