Там, де нині Карпати, понад 25 мільйонів років тому шумів океан Тетіс, на дні якого відкладалися потужні пласти піску. У період кайнозою разом із утворенням гір сформувалися камені-пісковики — деякі виринули на поверхню землі і збереглися до сьогодні.
Мала Скеля, Жолоб, Камінь, Острий Камінь... Є чим пишатися та захоплюватися у Бескидах, які займають чверть площі українських Карпат. Дивовижна пам’ятка природи — водоспади на річці Кам’янка: з шестиметрової висоти широкою завісою падає вода на кам’яні брили, хаотично розташовані внизу.
Навколишні мальовничі краєвиди добре видно з гори Парашка, назву якої пов’язують з ім’ям дочки князя Святослава... Джерела сірко-водневих та содових мінеральних вод, заказники, заповідні урочища, геологічні та гідрологічні пам’ятки... А ще унікальні масиви букових пралісів, величні Росохацькі полонини, етнографічна специфіка...
— Не секрет, що внаслідок техногенного впливу інтенсивно змінюється структура природних ландшафтів, генофонд біосфери катастрофічне збіднюється, — наголошує науковий керівник національного природного парку «Сколівські Бескиди» Василь Приндак. — Прискореними темпами цей процес відбувається і в густонаселених промислових регіонах, до яких належать Карпати. Згідно з дослідженнями ботаніків близько 10%місцевої флори потребує індивідуальної охорони, а частина рідкісних видів уже втрачена назавжди.
Ще гірша ситуація з фауною. Екологи давно встановили, що найнадійнішою формою збереження генетичних ресурсів, а отже, і біогеографічної різноманітності планети є заповідні території. Нові потенційні можливості здійснення природоохоронних завдань з’явилися разом із розробкою на державному рівні конструктивної програми збереження довкілля Карпат. Вона охоплює широке коло завдань, що стосуються стабілізації порушеного в минулому екологічного балансу, відтворення відновних природних ресурсів, раціонального природокористування, поліпшення захисних і суспільно-корисних функцій гірських екосистем, використання їх рекреаційного потенціалу.
"День".
25 січня 2007р.
Теги: