Все почалось зі встановлення ялинки на проспекті Свободи та відкриття 23 грудня 2006 року концепт-виставки «Шопка – 2007», в якій митці спробували передати сучасне бачення традиційного різдвяного вертепу. Через декілька днів до художників приєднались майстри народного промислу, що зібрались з різних куточків України на ярмарок-фестини «Львів – столиця ремесел».
Крім галичан, своє вміння демонстрували сировари з ЗАКАРПАТТЯ, гончарі з Полтавщини, майстри солом'яного плетива з Волині та багато інших. На фестинах кожен бажаючий міг поспостерігати за створенням ювелірних виробів чи скляних іграшок, придбати собі на пам'ять різдвяні сувеніри і ласощі, а також спробувати свої сили, наприклад, у виготовлені ялинкових прикрас. В цей час львівські кухарі пропонували скуштувати козацьку юшку, зварену у величезному котлі по старовинному рецепту, смажені на кострі реберця і ще багато чого смачного.
А на Різдво усіх відвідувачів пригощали найрізноманітнішими видами куті, приготовленої за рецептами з різних областей України. Була тут і «Слобожанська», і «Фастівська», і «Подільська» кутя, а спеціально для тих, хто змушений зустрічати Різдво далеко від дому приготували кутю під назвою «Домашня».
Заходів було багато, а ось погода в цьому році підвела. Виправити помилку природи і внести у святкування трішечки зимового настрою вирішили скульптори з Києва та Львова, що зібрались на «Перший львівський симпозіум крижаної скульптури», який проходив з 31 грудня по 4 січня.
За цей час художники мали вирізати з крижаних брил сім персонажів українського вертепу: «Царя Ірода» (Орест Дзиндра та Тарас Бенях, м. Львів), «Козу» (Юрко Мисько, м. Львів), «Смерть» (Олександр Дяченко, м. Київ), «Ангела» (Людмила Мисько, м. Київ), «Воїна» (Мирослав Дедишин, м. Львів), «Жида» (Сергій Олексієнко та Борис Кальницький, м. Київ) та «Звіздаря» (Петро Старух, м. Львів).
По закінчені, скульптури були спеціально підсвічені і особливо гарно виглядали ввечері, коли на вулиці ставало темно. Відвідувачів було багато. Деякі приходили цілими сім'ями, приводили дітей. Глядачам дуже подобалось спостерігати за роботою скульпторів, намагаючись вгадати який саме персонаж вертепу створює той чи інший майстер. Скульптури були готові 4 січня, але немилостива погода розправилась з ними вже через декілька днів. Плюсова температура і дощ безжально розтопили витвори мистецтва. Здавалося, що фігури ніби плачуть, сумуючи за різдвяними морозами та пухнастим снігом.
Але природній сум крижаних персонажів вертепу досить швидко розвіяли дитячі посмішки. 7 січня, у день Різдва, тут розпочався «Фестиваль-конкурс Міського Вертепу». Так звані «живі» вертепи, в яких актори розігрують різдвяні сценки, приїхали з різних міст, щоб продемонструвати свою майстерність.
Діти і дорослі з захопленням виконували ролі біблійних героїв, співали колядки, а по закінченні виступів, ходили вулицями міста, вітаючи перехожих і залюбки фотографуючись з ними. В дні свята на вулицях можна було зустріти і, так би мовити, дорослі вертепи, які використовували текти «для приватного ужитку», складені дотепниками минулих століть. Перед початком своїх виступів, актори, як правило, звертались до глядачів: «Діти є? Нехай вуха позатуляють!», чим викликали незадоволення людей старшого віку. Але з пісні, як то кажуть, слів не викинеш.
Наразі, святкування Різдва у Львові триває. Львів'ян і гостей міста чекають ще конкурс-огляд різдвяних зірок «Спалах Різдвяної звізди», фестиваль української кухні «Золотий вареник», фестиваль «Велика коляда» та багато іншого.
Наталія РУДСЬКА, News-on.com.ua.
09 січня 2007р.
Теги: