Обавський камінь колись був вулканом

Найчастіше туристи дістаються до скелі через село Синяк. Найвдаліша пора для подорожей — весна та осінь.

Торік маршрут до каменя від санаторію ”Синяк” позначали жовто-білою фарбою. На деревах залишилося й червоно-буре маркування 1970-х.

— Відколи себе помню — відтоді сюди ходять туристи, — зауважує житель сусіднього селища Чинадійово 65-річний Василь Маркулинець.

— Обавський камінь унікальний тим, що це кратер колись бурхливого вулкану. Він — один із 15 вулканів України, — розповідає завідувач кафедри туризму Ужгородського нацуніверситету Федір Шандор, 34 роки.

Назва скелі походить від села Обава, розташованого біля підніжжя гори. Зі східного боку скеля обривається — стрімчак заввишки 80 м.

Дослідники припускають, що в минулому гора мала тільки одну вершину. Та розкололася.

Біля підніжжя б’є джерело з крижаною водою. Тут часто зупиняються подорожні. Звідси до найвищої точки гори — 100 м.

З Обавського каменя видно гори Синяк, Стій, Великий Діл, полонину Рівну.

Екскурсоводи не радять підходити близько до урвища. Місцеві селяни пам’ятають, як у 1980-х із Обавського каменя зірвалася запряжена двома кіньми підвода, в якій сидів господар. Людина і тварини розбилися.

— Часто із цієї скелі падали й туристи, — говорить Федір Шандор. — На щастя, обходилося тільки переломами.

У центральній частині скелі розташований плаский камінь.

— За переказами, на цій плиті свого часу обідав князь Ференц Ракоці. А коли від’їжджав звідси, його кінь ударив ногою і залишив слід копита.

На Обавському камені росте папороть Вудсія альпійська, або багатоніжка. Її занесено до Червоної книги. В Україні зустрічається ще у двох заказниках.

Теги: Обавський камінь, вулкан, Синяк, туристи

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати