"П’ять років тому я вирішив відкрити у віддаленому гірському селі ферму з розведення кролів, - розповів керівник господарства Олександр Немйо. - Галузь приваблювала тим, що була фактично не "обжита", і конкуренції як такої не існувало. Ми почали шукати технології вирощування кролів і згодом познайомилися з угорцем Каролем Куштошем. Мешканець Будапешта вже давно займався вирощуванням кролів і навіть очолив Спілку кролівників Угорщини. Відчувши потенціал досвідченого фахівця, ми вирішили співпрацювати з ним. Так було створено українсько-угорське товариство "Карпатський панон".
Господарі закупили в Угорщині кролів породи Білий панон і почали вирощувати їх в наших умовах. Технологія, яку тут застосовують, називається - інтенсивної відгодівлі зі штучним заплідненням. Тепер на околиці Пузняківців вирощують 20 тисяч кролів, а згодом фермерське господарство має намір розширити виробництво до 75 тисяч. Уже зараз близько 50 супермаркетів країни отримують 2,5-3 тисячі кг закарпатської кролятини щомісяця.
"Але нам не вистачило одного року, — зазначив Олександр Олександрович. - Саме цього періоду було б достатньо, щоб сповна наростити виробничі потужності. От тоді ми б уже не так гостро відчували потребу державної підтримки і могли б самотужки впоратися із кредитами в період кризи.
Тільки на реконструкцію тваринницьких приміщень колишньої молочнотоварної ферми керівники господарства взяли свого часу понад 2 млн грн. Тож тепер щомісяця на виплату відсотків треба віддавати понад 30 тисяч гривень. Крім того, фермери витрачаються на утримання господарства - а це близько 300 тисяч гривень щомісяця. В минулі роки держава компенсувала 12% річних по кредитних ставках, ще 3% повертала область. Та з січня підтримки з боку держави немає. Через це фермер вимушений брати кредитні канікули, у нього зростає заборгованість перед банком.
"А дотації для нашої галузі нині не існує, - додав Олександр Немйо, - бо донедавна вважалося, що такої галузі, як кролівництво, немає. Тож єдина надія була на допомогу держави. Але тепер і на неї не доводиться сподіватися.
Цьогоріч "Фермер" отримав допомогу із обласного бюджету - 64 тис.грн., які одразу ж було витрачено на сплату відсотків кредиту.