ОЙ, САД-ВИНОГРАД...

"Коник" став справжнім полігоном запровадження новітніх технологій і досягнень науки. Василь Мелеш посприяв і створенню розсадника з іноземними інвестиціями "Голанд-Плант-Україна", який забезпечує тепер закарпатських фермерів високоякісними саджанцями.

До речі, крапельне зрошення запроваджене вже на 25 гектарах інтенсивних садів. Ця технологія прискорює приживлюваність деревцят, їх плодоношення, збільшує урожайність. Адже до коренів подається не проста, а насичена поживними речовинами вода. У структурі витрат ця технологія займає до 15 відсотків, але збільшує врожайність утричі.

- Саме життя змушує впроваджувати сучасні високоефективні технології у садах, - каже Іван Паук, начальник головного управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації. - Інакше не вийдемо на ті рубежі, коли можна буде забезпечити населення краю місцевими свіжими фруктами, а переробну галузь - сировиною. Прикро, що нині на Закарпатті, де є всі умови для виробництва садовини і винограду, фрукти завозяться з Угорщини, а то й аж з Іспанії. До речі, науково обгрунтована норма споживання фруктів на душу населення - 68 кг, а фактичний показник у нашій області - 36 кг, по Україні ще гірше - 34 кг. Втім, нам під силу змінити ситуацію, наповнити прилавки власною вітамінною продукцією. І для цього вже чимало зроблено...

По-перше, закладаються нові інтенсивні сади. Крім уже згаданого "Коника", ця справа добре поставлена у господарствах "Велла" та "Ренет" Виноградівського району, "Айсберг" і "Котнар" Берегівського, "Завидівське" Мукачівського та "Ранет" Ужгородського районів. Керівники цих та інших фермерських господарств є справжніми ентузіастами сучасного садівництва і виноградарства. Це і Володимир Тижук, Іван Белеканич, Федір Вайс, Отілло Варга, Олег Івашкович та інші. Завдяки їм та їхнім послідовникам тільки минулого року в області було посаджено понад 257 гектарів садів і виноградників та майже 21 гектар ягідників. Цього року додалося ще 249 гектарів, в тому числі понад 251 га – виноградників і садів та 3 га ягідників. Таким чином, за 2 роки площі багаторічних насаджень зросли до 2 тисяч гектарів.

Правда, залишається проблема старих садів, яким по 30 і більше років. Займаючи понад 8 тисяч га, вони, однак, морально застаріли, потерпають від хвороб, а їх сортовий асортимент не відповідає сучасним вимогам. Тому таку увагу приділяють оновленню багаторічних насаджень. Тільки за останні три роки на Закарпатті закладено близько 500 га нових інтенсивних садів. На допомогу фермерам приходить наука, зокрема фахівці Закарпатського інституту агропромислового виробництва.

Відрадно, що й держава, мовити б, повертається обличчям до садівництва та виноградарства, запровадивши програму часткового відшкодування коштів за висадку нових садів. Якщо, приміром, цьогоріч за січень-жовтень в області на закладання і догляд багаторічних насаджень було витрачено 11 млн. гривень, то держава компенсувала виробникам 5,2 мільйона. А за минулий рік - відповідно 11,4 млн. і 6,5 млн. гривень. Залежно від ширини міжряддя, системи зрошення, наявності чи відсутності шпалер один гектар нового саду обходиться фермеру в 30-50 тисяч гривень. Ще на 1,5-2 тисячі гривень "потягне" проект для одного гектара саду чи виноградника, за наявності якого фермер відповідно до державної програми може претендувати на повернення частини його витрат. Рентабельність гектара яблучного саду, залежно від сорту, становить 30-40 відсотків, витрати окуповуються на четвертий рік. Як стверджують фахівці, за існуючих цін та нестачі фруктів на українському ринку садівництво досить вигідне. У всякому разі, для Закарпаття воно вигідніше, ніж вирощування зернових.

З огляду на це в області розробляється Стратегія розвитку аграрного виробництва, якою буде передбачено розширення площ під багаторічні насадження з урахуванням кліматичних умов. Зокрема, серйозна увага буде приділена ефективнішому використанню можливостей Хустського і Тячівського районів, які споконвіків славляться своїми садами. Більша "садівнича" віддача очікується і від Іршавського району.

Вже нині реалізується програма розвитку багаторічних насаджень у Закарпатській області до 2010 року, якою передбачено розширення площ під європейські сорти винограду та інтенсивні сади з використанням новітніх технологій, крапельного зрошення тощо. З цією метою в області створюються розсадники, у т.ч. й з участю зарубіжних партнерів /переконливий приклад - уже згадане ДП "Голанд-Плант-Україна"/. Добре поставлене розсадництво і в Закарпатському інституті АПВ, АПТП "Бобовищанське" та по ягідниках ФГ “Салдобош” та інших. Планується також створення помологічної інспекції для підтримки районованих сортів багаторічних насаджень.

Нині вони займають на Закарпатті 13,5 тисячі гектарів, у т.ч. зерняткові - 8,5 тисячі га, кісточкові -3,5 тисячі га, горіхоплідні - тисяча га, виноградники - 4,6 тисячі га. Але, вочевидь, цього недостатньо, якщо не вистачає власних фруктів на прилавках магазинів і ринків, а взимку завізні яблука і виноград коштують дорожче, ніж екзотичні банани й апельсини. Невже ми не можемо виростити у достатній кількості те ж яблуко чи той же виноград? Можемо, але треба поліпшити ситуацію в досить занедбаній галузі. Слід переглянути структуру садів і виноградників, поліпшити сортність, старі сади замінити інтенсивними... Фермерам варто відмовитись від традиційних підходів до справи і пильніше придивлятися до новітніх тенденцій у садівництві й виноградарстві, далі впроваджувати сучасні технології...

Не біймось перевиробництва! Адже в нашій області діють 6 заводів, які здатні переробити понад мільйон тонн яблук за сезон. Днями потужний консервний завод відкрився в центрі закарпатського садівництва – на Берегівщині, в селі Мужієво. Не кажу вже про винзаводи... Всі ці потужності поки що явно недовантажені. Скажімо, торік в області було перероблено тільки 41 тисяча тонн яблук /25-ту частину від можливого/. Отже, важливо дати сировину переробним підприємствам і наповнити прилавки місцевими фруктами. Держава на боці фермерів-новаторів. А споживач - тим паче...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати