Віктор Погорєлов: На Закарпатті водні ресурси розглядають як потужне джерело енергії

- Особливо обнадіюють водні ресурси басейну ріки Тиса,- продовжує Віктор Погорєлов, - зокрема, річки Боржава, Теребля, Ріка, Тересва, Латориця та Уж. Це важливо з огляду на те, що Закарпаття - енергодефіцитна область. Тільки 6-8 відсотків спожитої електроенергії виробляється в краї, до двох відсотків від необхідного видобуваємо з місцевих родовищ природного газу. Решта ж енергоносіїв надходить з-за меж області. Отож великого значення набуває /особливо тепер, в умовах економічної кризи/ використання місцевих енергоресурсів. Взяти хоча б водні багатства краю, які можуть стати суттєвою енергетичною альтернативою, помітним доважком до нині діючої гідроенерегетики гірського краю.

Власне виробництво електроенергії у нас здійснюється чотирма ГЕС - Теребле-Ріцькою, Оноківською, Ужгородською та приватною Білинською. До речі, остання стала до ладу лише кілька років тому. Її потужність - 600 кВт. За рік вона виробляє 2,5 млн. кВт/год. електроенергії, яка реалізується ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго". Таких міні-ГЕС на наших річках можна спорудити цілу низку.

Згідно з концепцією розвитку гідроенергетики та протипаводкового захисту басейну Тиси проводиться вивчення можливостей використання водних ресурсів області. Зокрема, ВАТ "Укргідропроект" /Харків/ розробляє схему охорони та комплексного використання водних ресурсів, яка визначатиме й місця спорудження гідроелектростанцій різної потужності. Як першорядні, передбачено спорудження чотирьох ГЕС на нижній ділянці р.Тересва, між населеними пунктами Нересниця і Тернове Тячівського району. Нині техніко-економічні розрахунки спорудження цього каскаду ГЕС проходять державну експертизу.

До речі, згадує Віктор Погорєлов, ще на початку 90-х років минулого століття згаданий харківський інститут розробив Схему раціонального використання водних ресурсів басейну р.Тиса, у рамках якої на замовлення угорської фірми "Систем-Консалтинг" проведено передпроектні розробки спорудження п'яти ГЕС /по 30-50 МВт кожна/ на ділянці Тиси від смт Буштина до смт Вилок. Утім, паводки 1998 і 2001 років показали, що ця Схема застаріла, отож потребує суттєвого допрацювання.

Два роки тому в нашій області була розроблена і затверджена Програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок краю. Нею передбачалось і спорудження гідроелектростанцій. Здійснення всіх згаданх заходів на українській ділянці басейну р.Тиса дозволить забезпечити виробництво електроенергії на власних ГЕС загальною встановленою потужністю 400-600 МВт з річним виробництвом близько 1600 млн.кВт/год., що становить 70 відсотків від потреби краю. Крім того, при каскаді ГЕС можна створити протипаводкові водосховища, які дозволять захистити від паводкових вод значні території, а також додатково ввести в обробіток понад 1000 гектарів земель. Вища надійність енергозабезпечення сприятиме розвитку сільського господарства і туризму. Стабілізується русло р.Тиса, особливо на ділянці державного кордону між Україною та Румунією. Не кажу вже про те, що будуть створені нові робочі місця і, отже, зменшитьсся рівень безробіття.

Вигоду можна отримати не тільки з холодної, річкової, води, але й із гарячої, яка виривається на поверхню з підземних глибин, зауважує Віктор Погорєлов. Маю на увазі наші термальні води: на Закарпатті розвідано 8 таких родовищ /15 свердловин, своєрідних "підземних котелень"/. Найбільше їх у Берегівському, Виноградівському, Тячівському, Ужгородському та Хустському районах. У нашому краї виділяють чотири типи термальних вод: високотермальні /понад 45 градусів за Цельсієм/, термальні /35-42 градуси/, субтермальні /теплі/ - 20-35 градусів і холодні /до 20 градусів/. Високотермальні води рекомендують використовувати комплексно - у лікувальній справі і як джерело теплової енергії, тобто як теплоносій. До речі, ефективне застосування високотермальній воді знайшли у Берегівському районі: в райцентрі давно вже діє плавальний басейн, якому не потрібна котельня - тепла вода надходить з-під землі; а в с.Косонь діє купель - щоб погрітися у двох заповнених термальною водою великих круглих чанах, сюди приїжджають хворі зі всіх усюд, навіть з-за кордону. Вочевидь, час поставити на службу людині й інші "гарячі" свердловини.

Втім, вода - не єдине джерело енергії на Закарпатті. Тут не скидають з рахунку і газовий потенціал краю, енергетику на твердих видах палива /вугілля, відходи деревини тощо/, вітрову та сонячну енергію. Від ефективності функціонування систем енергозабезпечення безпосередньо залежить рівень економічного та соціального розвитку країни взагалі і області - зокрема. Підвищення енергоефективності та енергозбереження має стати стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери регіону на найближчу й подальшу перспективу. Основний акцент у використанні енергоносіїв переноситься на комунально-побутову сферу.

Певен, сказав на завершення Віктор Погорєлов, вирішенню проблем енергозабезпечення сприятиме і доручення голови облдержадміністрації "Про розроблення районних /міських/ програм енергоефективності й енергозбереження" від 16 лютого ц.р. Усі райдержадміністрації та виконкоми міст обласного значення захистили свої програми, деякі, правда, були повернуті на допрацювання. І взагалі, виділити якусь з них як зразок важко. Тому, вважаю, на місцях варто ще раз повернутися до розроблених програм, внести у них всі конструктивні зауваження й пропозиції, що прозвучали на сесіях районних та міських рад. І - приступати до виконання й активного пошуку інвесторів. Складна кризова ситуація квапить і зобов'язує...

Теги: Закарпаття, Карпати, ГЕС, ГРЕС, вода, річки, енергетика, водні ресурси, електроенергія

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати