— Ернесте Ернестовичу, невже економічна криза так суттєво вплинула на інвестиційну галузь Закарпаття? Які процеси внаслідок цього відбулися?
— Почну з того, що наша область за обсягами залучення іноземних інвестицій займає 13 місце серед областей України. За останні 14 років у економіку краю надійшло 341,6 мільйона американських доларів із 49 країн світу. Найбільше іноземної валюти вкладено японцями, американцями, німцями, угорцями, поляками та австрійцями. Та вже в першому кварталі поточного року ми відчули деякий спад у залученні іноземних грошей. Утім, основною причиною зменшення інвестицій є не тільки фінансово-економічна криза, але й проблеми, пов'язані з відшкодуванням ПДВ, спад обсягів виробництва продукції на підприємствах з іноземними інвестиціями. Це стосується ВАТ "Точприлад", ЗАТ "Берегівський радіозавод", ТОВ "BET Аутоматив Україне", ТОВ "ЕНО-Меблі", ЗАТ "Єврокар" та інших. Додали клопоту й передоплати податків на прибуток та інші нарахування, що значною мірою не дало можливості підприємствам залучати додаткові обігові кошти в розвиток та розширення виробництва. Однак, незважаючи на згадані негативні тенденції в інвестиційній політиці, закордонний інвестор все-таки бажає вкладати гроші в економіку області.
— А в чому саме проявляється таке бажання?
— Про це свідчить активна діяльність інвестора. Наприклад, з 1 квітня цього року на ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад" запущено нове виробництво продукції для автомобільної промисловості з угорською фірмою "Відеотон". Упродовж цього року там буде створено 500 робочих місць, а наступного - ще стільки ж. На стадії укладання та підписання договору ще один інвестиційний проект - з німецькою фірмою "Експос", що дасть можливість створити 350 робочих місць. "Берегівський радіозавод", приміром, продовжує роботу з іноземними інвесторами щодо збільшення виробництва, розширення асортименту продукції і створення уже цього року понад 350 нових робочих місць з середньою зарплатою у 1842 гривні. У розвиток цього підприємства вкладено вже понад 40 мільйонів гривень інвестицій. Ще один яскравий приклад того, що іноземці залюбки вкладають гроші в економіку нашої області, - підприємство "ЕНО-Меблі ЛТД". На 2009—2010 роки тут заплановано залучити додаткові інвестиційні кошти в сумі 25 мільйонів євро та збільшити обсяги виробництва до 350 млн. грн., створивши додаткові робочі місця. А в цілому за перший квартал 2009 року найбільше інвестицій було залучено у такі підприємства: "Берегівський радіозавод", "BET Аутомотив Україне", "Точприлад", "АРСІЛ", "Ортекс", "Стар". Серед міст та районів області, які цього року отримали найбільше інвестицій, - Берегово, Мукачево, Ужгород, Ужгородський, Пере-чинський, Свалявський, Винорадівський та Великоберезнянський райони. Прикро, що жодного інвестиційного долара не було залучено цього року на Рахівщині та Іршавщині. Менше 10 тисяч доларів залучено в економіку Тячівщини, Воловеччини, Берегівщини, Мукачівщини.
— Чи вживаються заходи для того, щоб мінімізувати вплив світової фінансово-економічної кризи на економіку і зокрема інвестиційну сферу Закарпаття?
— Безумовно. По-перше, щомісяця проводиться моніторинг економічного становища суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності області. Основними проблемними питаннями, з якими стикнулися
підгіриємства, як я вже згадував, стало несвоєчасне повернення ПДВ, втрата ринків збуту та зменшення виробництва продукції, а також скорочення робочих місць. Тому для вирішення, наприклад, питань з погашення заборгованості по поверненню податку на додану вартість підприємствам області наше управління звернулося зі спеціальними листами-клопотаннями до Державної податкової адміністрації України. З тим, щоб підтримати експортно орієнтовані підприємства Закарпаття, знайти нові міжнародні ринки збуту та залучити іноземні інвестиції було надіслано в торгово-економічні місії країни та за кордон каталог експортного потенціалу підприємств та інвестиційних пропозицій області.
Крім цього, ми розробили та винесли на розгляд керівників основних бюджето-утворюючих підприємств області проект Меморандуму про спільні дії між облдержадміністрацією та підприємствами області у сфері зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності.
Намагаємося наразі знайти інвесторів, які б погодилися вкласти гроші в розвиток малої гідроенергетики та альтернативних видів енергії. Тому постійно обмінюємося інформацією з іноземними представництвами та торгово-економічними місіями. Однак, на мою думку, основною передумовою для нарощування темпів залучення інвестицій в економіку краю є стабільність правового поля і прийняття низки нормативних актів та законів України центральними органами влади. Це б стимулювало іноземний капітал до інвестування в економіку області та країни в цілому. Тому ми підготували і надіслали до столиці пропозиції щодо змін у законодавстві стосовно порядку оподаткування обладнання, яке не виробляється в Україні, але ввозиться до нас для реалізації інвестиційних проектів. Також запропонували встановити нульову ставку оподаткування на ту частину прибутку підприємств, яка реінвестується у власне виробництво, відновити фінансування програм інноваційного розвитку та запровадити спрощений і першочерговий порядок оформлення земельних відносин та погоджень на будівництво при реалізації інвестиційних проектів.