GAME OVER, або Від повної заборони грального бізнесу ніхто не виграє

Після заборони бізнес піде "в тінь"

"Гральний бізнес став суспільною проблемою, адже під владу `одноруких бандитів` потрапляють як діти, так і дорослі. Повністю ліквідувати цей бізнес ми, звичайно, не можемо. Але взяти його під жорсткий контроль зобов’язані" — так задовго до прийняття згадуваного закону і постанови уряду, що йому передувала, коментував проблему зростаючої ігроманії голова облдержадміністрації.

Позиція Олега Гаваші співпала з думкою депутатів обласної ради, які ще восени минулого року прийняли рішення "Про впорядкування грального бізнесу". Ним заборонили розміщення гральних автоматів на вулицях, площах населених пунктів, на вокзалах, ринках, майданчиках для очікування громадського транспорту, у нежитлових приміщеннях багатоповерхівок. Було обумовлено, що відстань від гральних закладів до навчальних і культових споруд має бути не менше 2 км. Керівникам місцевих органів влади порадили визначити спеціальні території для таких "точок" за межами населених пунктів.

Ми запитали саме керівників місцевих органів влади, як вони оцінюють нинішню ситуацію, і яким бачать вихід із становища, коли заборонити не можна, але й дозволяти ніби не варто. "Не треба нічого нового вигадувати, — одразу ж каже голова Великоберезнянської райдержадміністрації Мирослава Каламуняк. — Є досвід багатьох країн світу, і треба просто ним скористатися, зробити так само. Не можна забороняти цей бізнес взагалі. Є певні люди, які жити без цього не можуть. Раз мають на гру гроші, то їхня справа тратити їх чи ні.

Але неможливо і залишати все так, як було у Великоберезнянському районі чи в Ужгороді, чи в будь-якому іншому регіоні Закарпаття. Стають залежними, потрапляють у цей небезпечний вир молоді люди, які ще психологічно нестійкі і не можуть вистояти перед спокусою. Це тягне за собою багато сімейний травм і проблем. Чи батько програє останні гроші від родини, чи підлітки крадуть від батьків речі і продають їх, аби пограти на автоматах. Це справжня катастрофа. І треба робити так, аби перед тими людьми, які не мають сили, не можуть із цим боротися, постійно не виникало цієї спокуси".

Голова Іршавської райдержадміністрації Максим Хохлов повідомив, що постанову уряду в районі виконали, діяльність грального сектору призупинена. "Але ми ще в листопаді минулого року, коли було видано доручення, провели тотальне обстеження, перевірку цього ринку. — розповідає пан Хохлов. — 39 нелегальних автоматів було вилучено і додано в оборот уже на офіційній основі. До речі, тоді оштрафували на 17 тисяч гривень тих підприємців, де були виявлені порушення. Усього ж на Іршавщині зараз маємо 103 гральні автомати. Але тепер то все закрито, ніхто не працює".

Максим Хохлов ратує за те, аби винести гральний бізнес за межі населених пунктів, створити нормальні умови для його роботи і жорстко контролювати її з боку влади. Треба чи то створювати окремі зони, чи то відводити для цього спеціальні місця, жорстко обмежити цей бізнес у людних зонах. А ще обов’язково слід відповідально ставитися до видачі ліцензій, аби не кожен, хто має гроші, міг її купити. Керівник Іршавщини вважає, що мусять бути жорсткі умови, конкретні рамки, виходити за які підприємцям було б небезпечно.

Олег Любімов, голова Виноградівської районної ради у свою чергу переконаний: якщо зараз повністю заборонити гральний бізнес, то він піде "в тінь": "Автомати покладуть у якомусь будинку, ніде не буде жодної вивіски, а люди, попри все, будуть ходити і грати. Я прихильник того, аби цей бізнес забрати з густо населених, людних місць, щоб діти не мали можливості грати. Треба вживати жорсткіші заходи, але підходити до вирішення проблеми цивілізовано, а не популістично. Ця діяльність має бути чітко регламентована законом і суворо контролюватися державою. Звичайно з драконівськими методами відповідальності за порушення закону".

"Лас-Вегас" по-березнянськи? Чому б і ні...

Сьогодні є нормативні документи держави, які мали би регулювати функціонування грального бізнесу. Але проблема в тому, що ті нормативні документи не доведені у вигляді конкретних доручень до податкової інспекції чи інших відповідальних служб. І виходить незрозуміла для місцевих керівників ситуація.

"Керівників органів місцевого самоврядування, зробили заручниками обставин. — каже Максим Хохлов. — За законом, ми маємо вживати певних заходів, і в той же час не можемо повністю вирішити всі питання без регулюючих документів від вищестоячих органів. Наприклад, гральний бізнес, відповідно до постанови Кабміну, ми закрили. Але далі ця постанова не розвинута через податкові, фінансові, адміністративні органи. Нема завершення, ланцюжка подальших документів для регулювання. Ми можемо лиш гадати що робити".

Незадоволений невизначеністю і неконкретністю законодавства і голова Виноградівської районної ради Олег Любімов. У коментарі "Паланку" він розповів про ситуацію на Виноградівщині. Два роки тому, коли в районі почали боротьбу, аби зареєструвати неофіційні ігрові автомати, щоб хоч якісь гроші надходили до місцевих бюджетів, стикнулися з дуже великим спротивом.

"Зараз у Виноградівському районі налічується близько 560 гральних автоматів. — Каже Олег Вікторович. — Половина з них були в тіні, тобто не були зареєстрованими у місцевих радах. Тоді з допомогою всіх гілок влади і компетентних органів нам вдалося зареєструвати близько 80 % апаратів. Однак справа ускладнюється тим, що законодавчі акти, які діють в Україні, недостатньо добре прописані. Наприклад, сьогодні апарат тут, завтра там, післязавтра вже в іншому місці. І навіть якщо дуже захотіти, складно проконтролювати його "рух". Але однозначно ми підтримуємо рішення сесії обласної ради про те, що з гральними автоматами потрібно наводити порядок".

Голова Виноградівської райради також вважає, що не можна повністю забороняти гральний бізнес. Замість цього держава і відповідні її органи мають розробити чіткі критерії, нормативи роботи підприємців, що ним займаються. Або виділити для грального бізнесу спеціальні зони.

Нещодавно під час одного з брифінгів начальник Головного управління економіки ОДА Віктор Погорєлов припустив, що такі зони можуть бути розміщені у депресивних регіонах, наприклад, у Донбасі, чи економічно слабко розвинених районах Західної України. Коли зайшла мова про Закарпаття, пан Погорєлов як варіант назвав Великоберезнянщину.

Керівник цього району Мирослава Каламуняк каже, що ідея непогана: "Звичайно що десь такі зони треба виділяти. Недарма ж Монте-Карло є центром грального світу і туди можна їхати з усієї Франції чи з усієї Європи. Щось подібне можна створити і в нас. Ми, в принципі, не проти, аби така зона була розміщена на території Великоберезнянщини. Гори у нас гарні, землі маємо, продамо її дорого під створення такого українського "Лас-Вегасу", і наповнимо бюджет. Крім того, це може посприяти розвитку туризму в регіоні. До нас приїжджатимуть люди з Ужгорода, Мукачева та інших міст. Відповідно, вони харчуватимуться в наших місцевих ресторанах, ночуватимуть у наших готелях. Створення такого центру ігрового бізнесу, може мати має досить суттєві фінансові вигоди для регіону. Головне — збудувати його поза межами населених пунктів".

Отож, гру закінчено, чи шоу має тривати? Кому вирішувати? Однозначно, що визначальне рішення має бути прийняте на високому державному рівні. Більше того, це рішення має бути чітким, зрозумілим і забезпеченим усіма необхідними нормативними актами, які б зняли непорозуміння, що, як бачимо, нині існують на місцях. Але головне, аби чергове рішення уряду чи парламенту, враховувало і думку керівників на місцях, котрі набагато краще за міністрів та депутатів обізнані з реаліями життя.

Теги: гральний бізнес, казино, гральні автомати, заборона, "тінь", Лас-Вегас

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати