На Закарпатті проведуть грошову оцінку ще у понад 80 населених пунктів

Рішення про внесення змін до "Регіональної програми земельної реформи в Закарпатській області на 2006 – 2012 роки" ухвалили минулої п’ятниці на своєму черговому засіданні депутати Закарпатської обласної ради. Обранці виділили 550 тисяч гривень на проведення грошової оцінки земель. Наскільки важливим є це рішення, наша розмова із заступницею начальника головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області Ганною Кіш-Вайда.

На сучасному етапі ринкових перетворень грошова оцінка земель стала одним із ключових елементів у реалізації державної політики оподаткування та ціноутворення, розповідає Ганна Василівна. Оцінка земельних ділянок має важливе соціальне значення, оскільки захищає інтереси громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки, сприяє нормальному функціонуванню економічних механізмів (купівля-продаж, іпотека, стягнення податків тощо).

Грошова оцінка земель населених пунктів має вагомий вплив на економічну ситуацію в області, бо є потужним джерелом постійних надходжень до місцевих бюджетів. Судіть самі: внаслідок збільшення темпів проведення грошової оцінки земель населених пунктів надходження від плати за землю у 2008 році порівняно з 2007 роком зросли на 14,9 мільйона, або на 41 відсоток(!).

Загалом, станом на 1 квітня поточного року, із 609 населених пунктів області грошова оцінка проведена у 461, що становить 76 відсотків від загальної кількості (це 9 міст, 13 селищ та 439 сіл). До речі, по Україні цей показник сягає 84,7 відсотка, вочевидь, у інших регіонах держави вже давно збагнули, як земля може "годувати".

Щоправда, і в Закарпатті останніми роками подібні процеси активізувалися. У 2008 році та першому кварталі 2009 року в області проведено грошову оцінку 171 населеного пункту, процент виконання зріс на 34 %. За 850 тисяч гривень, що були виділені з державного та обласного бюджетів, здійснено грошову оцінку 78 населених пунктів. За кошти місцевих бюджетів (а це 446 тис. грн.) минулого року проведено грошову оцінку 34 сільських населених пунктів та одного міста обласного значення (м. Чоп). У першому кварталі 2009 року за місцеві кошти завершено грошову оцінку вже в 59 сільських населених пунктах на суму 764 тисяч гривень.

Загалом у результаті проведених робіт повністю завершено грошову оцінку земель населених пунктів у Воловецькому, Рахівському, Ужгородському та Хустському районах. Кількість населених пунктів, у яких проведено грошову оцінку, збільшилася в Іршавському, Мукачівському районах на 50, у Берегівському районі – на 40, у Свалявському та Міжгірському районах – на 30, у Тячівському – на 20 відсотків.
Як не прикро, але й досі не проведена грошова оцінка земель в таких населених пунктах, де земля цінується і де можна було б отримати з цього значний зиск. Приклади –  міста  Іршава,  Перечин,  а ще доволі "багаті", насамперед на рекреаційні можливості, селища Батьово Берегівського  району,  Солотвино,  Тересва, Дубове  та  Усть-Чорна  Тячівського  району. Проте якщо ще на Іршавщині, Перечинщині чи Тячівщині повільно проходять такі процеси, то не відомо, чого чекає Свалявський район, у якому взагалі кошти  з  місцевих  бюджетів  на  проведення  оцінки  не виділяють. І це при тому, що землі, багаті на мінеральні води, у області найдорожчі саме на Свалявщині, відповідно й наповнення бюджетів могло би бути найсуттєвішим у селах цього району.

А те, що такі надходження були би справді потужними, свідчать бодай такі приклади (дані за останні два роки). Приміром, місто Чоп, що на Ужгородщині: до проведення грошової оцінки земель надходження від плати за землю становили 388,1 тис. грн., після проведення – 1 млн. 148 тис. грн.! Або ж ще такі показові факти "до" і "після": село Верхні Ворота Воловецького району завдяки проведеній грошові оцінці отримало надходження до бюджету в 5 (!) разів більші (до – 3,9 тис. грн., після – 20,2 тис. грн.); село Малий Раковець Іршавського району – аналогічно в 5 разів (до – 6,5 тис. грн., після – 33,5 тис. грн.). У селах Ужгородщини ці показники загалом "казкові": у Сюрте до проведення грошової оцінки надходження становили 72,4 тис. грн., після – 229,1 тис. грн.  (більш ніж утричі), а в селі Тийглаш такі надходження зросли майже в сорок разів – з 13,9 тисячі до оцінки понад 527 тисяч гривень після.

Прикро, певна річ, що цього року уряд не передбачив для Закарпаття у державному бюджеті жодної копійки на проведення грошової оцінки земель. Хоча кому, як не державній владі дбати про те, щоб на місцевих рівні якомога повнішими були бюджети, аби на місцях вирішувалися нагальні проблеми розвитку регіонів і не потребувалися для цього кошти з центру?

– Саме у зв'язку з відсутністю цього року фінансування з держбюджету на місцевому рівні вирішено виділити з обласного бюджету 550 тисяч гривень. Оскільки таке фінансування не передбачалося регіональною програмою земельної реформи, до неї  і вносилися зміни, – уточнила Ганна Кіш-Вайда. – За рахунок цих коштів планується здійснити грошову оцінку земель населених пунктів у Міжгірському (250 тис. грн.), Мукачівському (125 тис. грн.) та Тячівському (175 тис. грн.) районах, або всього 47 населених пунктів. Крім того, за  рахунок коштів місцевих бюджетів заплановано провести грошову оцінку  ще  в  35  населених  пунктах  області.
Може, це й не так багато, як хотілося б, але повільність у проведенні робіт з грошової оцінки земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за їх межами пояснюється відсутністю належного фінансування, зокрема із місцевих бюджетів, кажуть земельники.

– Проте хотіла б зауважити, що зацікавленість у якнайшвидшому завершенні робіт по визначенню грошової оцінки земель населених пунктів повинні виявляти голови сільських, селищних і міських рад, адже завершення робіт із проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів дасть можливість додатково отримати  мільйони гривень для розв’язання питань соціального спрямування місцевою владою. І це підтверджується конкретними фактами: надходження коштів від плати за землю після проведення грошової оцінки земель населених пунктів збільшується, як правило, на 30-50 відсотків, – стверджує Ганна Кіш-Вайда.

Закарпатські земельники сподіваються, що місцеві керівники дослухаються до розумних порад і таки знайдуть можливості для проведення грошової оцінки земель. Бо, зрештою, завдяки цим коштам можна б вирішити низку важливих соціальних проблем, які є в кожному населеному пункті.

Теги: земля, грошова оцінка, бюджет

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати