Спеціалісти й чиновники не заперечували: потенціал у краю величезний. Підрахували, що Закарпаття може забезпечувати себе відновлювальними видами енергії на 200–250 відсотків потреб. Але для реалізації цього потенціалу потрібен час і, головне, великі гроші. Нині ж треба шукати способи розумної економії носіїв.
Мукачівщина вже заощаджує
Район уже сьогодні має кілька успішних проектів запровадження джерел альтернативної енергії. Олег Гаваші, керівники структурних підрозділів ОДА, голови районних державних адміністрацій та інші члени колегії це побачили, відвідавши три об’єкти – центральну районну лікарню, підприємство "Фішер-Мукачево" та школу в селі Чомонині. Однак, як повідомили "Паланку" в Мукачівській райдержадміністрації, це далеко не всі об’єкти, де вже економлять енергоносії.
Районна влада розробляє Програму енергоефективності та енергоощаджеення до 2012 року. Визначаються дієві засоби політики енергоощадження на рівні району. Фахівці порахували, що виконання заходів, передбачених програмою з терміном окупності в 4 роки, має дати економію енергоресурсів, насамперед природного газу, не менше 20 %.
До прикладу, торік у 10 дитсадках замінили вікна й двері на металопластикові, у 9 школах капітально відремонтували системи опалення, в 14 – ввели в експлуатацію електроконвектори, ще в одній школі відремонтували котельню. У районі провели порівняльні розрахунки ефективності використання газу й електричної енергії, і в шести школах, серед яких і згадувана Чомонинська, встановили електричне опалення. Як вислід – приблизно на 15 % скоротилося споживання енергоносіїв.
Директор школи в Чомонині Олександр Нодь на прикладі розповів, як економлять носії. Тут використовують багатотарифний лічильник, який дозволяє ефективно споживати електроенергію: приміщення прогрівають уночі, коли вартість електрики вчетверо дешевша, а вдень котельня працює тільки на підтримання температури в класах. Зважаючи на те, що вартість опалення електроенергією одного квадратного метра коштує в два з половиною рази менше, ніж газом, котельня школи, котра коштувала 100 тисяч гривень, має окупитися за рік.
Інший варіант економії – когенераційні установки. У Мукачівській центральній районній лікарні таку введено в експлуатацію торік. Вона становить собою газову котельню, що виробляє не лише тепло й гарячу воду, а й електроенергію. Головний лікар Мукачівської ЦРЛ Василь Васюта каже, що собівартість виробленої електрики втричі нижча за ціну, яку встановлюють електропостачальні організації. Крім того, лікарня отримує електроенергію безперебійно.
За неповний рік роботи когенераційної установки бюджет Мукачева зекономив майже мільйон гривень. Враховуючи, що загалом цей проект коштував 8 мільйонів, а енергоносії постійно дорожчають, розраховують, що він окупиться за три-чотири роки.
Мільйон євро за котельню!
Однак не тільки бюджетна сфера Мукачівщини працює над енергоощадженням. Особливо від високих цін на газ потерпає промисловість. Пронгозуючи дальше здорожчання блакитного палива, на ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" уклали інвестиції в обладнання для виготовлення паливних брикетів із будь-яких відходів деревини. Згідно з виробничим планом підприємства, у квітні вже заплановано випустити 576 тонн брикетів.
А от на підприємстві "Фішер-Мукачево", що продукує лижі й хокейні ключки, використовують деревні відходи для виробництва енергії вже більше десяти років. Тут високотехнологічне виробництво є взірцем енергоощадження. Майже 80 % витрат палива покриває котельня, яка, крім газового котла, обладнана таким, що працює на подрібненій біомасі – тирсі, стружці, інших відходах. Як наслідок, підприємство має гарячу воду, тепло, пару для сушок, перегріту воду для пресів.
– Зрозуміло, що спрогнозувати ціни на енергоносії нині важко, – каже генеральний директор УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" Василь Рябич. – Запаси нафти й газу у світі скорочуються, тому ще два роки тому ми вирішили повністю перейти на альтернативні джерела енергії. Економічна доцільність такого проекту доволі суттєва, він окупиться вже за два роки, навіть якщо газ не дорожчатиме.
Уже через місяць від блакитного палива на "Фішері" взагалі планують відмовитися – завершується установка нового котельного обладнання вартістю мільйон євро. Новий агрегат стандарту євро-V працюватиме на біопаливі, у тому числі й на відходах деревини, яких на підприємстві достатньо.
Завершуючи роботу колегії, голова ОДА Олег Гаваші підсумував: "Безумовно, вартість енергоносіїв і надалі зростатиме, тому маємо якнайшвидше розпочати перехід на альтернативні види опалення. Результат буде лише тоді, коли працюватимемо тут комплексно. Потрібно передусім міняти психологію й підходи до проблеми ефективного використання енергоресурсів".
При цьому губернатор навів дані, які свідчать, що успіхи в економії носіїв область має. Якщо 2005 року бюджетні установи споживали 37,4 мільйона кубометрів газу, то минулого – 31,2 мільйона. Така ж картина і щодо населення: при тому, що з 2005 року кількість газифікованих осель зросла майже на 32 тисячі, споживання газу на одну квартиру зменшилося більш ніж на 316 кубометрів.
Щоб надалі програма енергоощадження виконувалася послідовно й системно, в Ужгороді планують створити обласну міжвідомчу робочу групу, яка розбиратиметься з цими проблемами. А влада у районах при перегляді місцевих бюджетів на 2009 рік повинна передбачити кошти на реалізацію заходів регіональної програми енергоефективності та енергоощадження на 2009–2013 роки.