У селищі Ясіня попрощалися з полеглим на війні з росією воїном Василем Вербищ...
В Ужгороді попрощалися з 32-річним солдатом Мироном Стегурою, який два роки вва...
У Мукачеві поховали 31-річного воїна Євгенія Гуранича, який поліг на війні з ро...
На Закарпатті помер провідник ОУН та колишній політв’язень Василь Бряник (ФО...
У четвер у Мукачеві попрощаються з Євгенієм Гураничем, що загинув ще в січні 202...
В Ужгороді попрощаються із полеглим захисником Мироном Стегурою (ФОТО)...
У селищі Ясіня попрощалися з полеглим на війні з росією воїном Васи...
Із щоденника Олександра Гавроша. Чуєш, брате мій?
Молода жіночка мені привітно посміхалася.
- Доброго дня! Як ваші справі? – зупинила вона мою прискорену ходу.
- Доброго! – виринав я зі своїх роздумів, силкуючись згадати де міг бачити це миле обличчя.
- У Великий Березний не збираєтеся? – вона продовжувала випромінювати лагідними карими очима всесвітнє тепло.
- Березний? А-а! – раптом я все згадав: і невелику вуличку, що вела на циганський табір, і синю гору над селищем, і стару хату, в якій обідав ще Августин Волошин.
Тепер всесвітнє тепло випромінював я.
- Як ся маєте? Як там пан Василь? Ще воює? – мало не обіймав її під спантеличені погляди перехожих.
Але вона в мить потускніла.
- Помер наш тато. Вже більше півроку…
- Як помер? – не йняв я віри. Адже переглядаю всі газети, тож на таку інформацію обов’язково звернув би увагу.
Але вона похнюплено мовчала, отже це таки була правда. Ще кілька хвилин ми порозмовляли з невісткою Василя Рогача, (розмова після такої новини не клеїлася), а далі розбіглися у справах.
І цілий день потому я не мав в душі спокою. Не маю й тепер. Як таке можливо? Адже померла не просто людина з великої літери, не просто багатолітній в’язень сталінських таборів, не просто кавалер державних і громадських нагород. Василь Рогач 15 років очолював Закарпатське товариство політв’язнів і репресованих. Очолював від початку його виникнення.
Він -- наймолодший брат Івана та Ганнусі Рогачів, розстріляних гітлерівцями в Бабиному Яру. Самого Василя енкаведисти забрали просто зі шкільної парти. Він навіть не встиг скласти випускні іспити. Забрали за те, що знайшли при обшуці Шевченка і Гренджу-Донського, виданого не в СРСР. Насправді ж йшлося про знищення української свідомої інтелігенції.
Спогади Василя Рогача «Щастя в боротьбі» за художнім рівнем та емоційною напругою перевершує все те, що писалося офіційними закарпатськими письменниками. Їх видано не тільки українською, але й англійською. Наші спілчани про таке можуть тільки помріяти.
Кожен із цих фактів заслуговує на те, щоби про смерть цієї неординарної особистості згадати на перших сторінках крайових часописів. Ба ні, там переливатимуть з пустого в порожнє про парламент, коаліцію, вибори та іншу суєту, не варту й ломаного шеляга.
Зате за кілька тижнів усі будуть голосно галайкати, як ми шануємо Карпатську Україну та її мужніх сподвижників. Натомість смерть брата секретаря Августина Волошина ніхто й не помітив…
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Mefistofel 04.03.2009 / 22:48:00
Спасибі, Олександре Гаврош!. Пишіть ще про наших славних земляків, витягуйте їх з небуття, бо нашим "русинам" не до того... Добре би було знайти і Анну Вароді!?..
ember 04.03.2009 / 15:29:00
не копнути зайвий раз колег
Jakshcho tse pro mene, ja nikoho ne kopnuv!
*** 03.03.2009 / 15:28:00
Типу сам не журналіст, тому інформацію здобуває виключно з газет. Дізнався, то й треба було просто написати, а не копнути зайвий раз колег
ember 03.03.2009 / 14:38:00
Do vidoma: V s. Ratovtsy (Uzhhorodsjkyj r-n) zhyve sekretarsha Voloshyna. Ii vzhe desj 90 rokiv. Zvaty ii: Hanna (Anna) Váradi (Rybnytska). Cholovika zvanty Béla Váradi. Uhorsjkomovna(!) hazeta, Kárpáti Igaz Szó, paru rakiv tomu pro nei vzhe pisala. Tsikavo bulo by prochytaty pro nei do richnytsy K. U.
орк 03.03.2009 / 10:27:00
Чую, брате. Прикро...
Схожі публікації
НОВИНИ: Соціо
© 2003-2026 Закарпаття онлайн Beta