Закарпаття: Держбюджет-2009 — бюджет економії, а не економіки

Аналіз розробленого урядом на чолі з Юлією Тимошенко Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» свідчить про очевидне: в центрі уваги розробників Закону - не людина з її потребами. Експерти в галузі економіки майже одностайно назвали Державний бюджет -2009 –го „бюджетом мінімального виживання“, який лише закріплює зростаючу тенденцію зубожіння народу. Чи не найбільшого зменшення державного фінансування зазнала галузь охорони здоров’я, в першу чергу, на селі, де зупинено фінансування цілого ряду важливих державних цільових програм. У т.ч. і тих, що мають надзвичайно вирішальне значення не лише для жителів нашого краю. Йдеться, в першу чергу, про Комплексну протипаводкову програму „Тиса“, реалізація якої дозволила мінімізувати наслідки липневого паводку 2008 року та послужила прикладом для розроблення аналогічної Державної програми для інших областей України. Так от, незважаючи на гучні заяви урядовців, різні запевняння, цьогорічним Держбюджетом передбачено фінансування цієї програми („Тиса“) … лише на 37 млн.грн. при плановому обсязі 220 млн.грн. При чому, виділення цих коштів передбачається за рахунок спецфонду, наповнення якого і в попередні роки було вкрай проблематичним.

     Жодної гривні не передбачає Держбюджет -2009 на капітальні субвенції. Не фінансуватимуться програми енергозбереження та реформування житлово-комунального господарства. Ні копійки не виділяється на соціально-економічний розвиток регіону. Всупереч заявам урядовців на численні звернення депутатів обласної ради та облдержадміністрації, не зважаючи на рішення 12 позачергової сесії обласної ради „Про критичну ситуацію, що склалася на ДП „Солотвинський солерудник та Солотвинському родовищі кам’яної солі“, наша область позбавлена асигнувань на першочергові заходи щодо запобігання техногенної катастрофи, яка загрожує мешканцям Солотвина: їх мінімальна потреба – 18 млн.грн.

     Не вирішує Держбюджет і питання відновлення пошкоджених та зруйнованих паводком 23-27 липня минулого року об’єктів комунальної власності області. Потреба коштів на ці цілі – 67,9 млн.грн., проте урядом не завбачено нічого. Звичайно, в цих умовах бюджет області та місцеві бюджети не можуть дати відповідь на виклики сьогодення у зв’язку з економічною фінансовою кризою.

     Разом із тим, на противагу Держбюджету, який опирається на мало реальні макроекономічні показники, бюджет області планувався на чітких тенденціях розвитку економіки нашого регіону в поточному році та тісно пов’язаний з Програмою економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2009 рік. При формуванні показників обласного бюджету враховувався вплив світової економічної рецесії на економіку краю та зниження ділової активності, яка спостерігається вже сьогодні. Як наслідок, надходження від основного виду наповнення місцевих бюджетів – податок з доходів фізичних осіб (він становить 84,2 відс. обсягу загального фонду обласного бюджету) –заплановано лише 86,1% до рівня 2008 року, оскільки тенденція до його зниження спостерігається останні 3 місяці. Значно меншими від минулорічних поступлень очікуються надходження від інших важливих платежів: за землю, податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності тощо.

     Постає запитання: як бути місцевій владі в такій ситуації?

     Відповідь – однозначна: порятунок – у цілеспрямованій, спільній роботі з виконання заходів щодо стабілізації фінансово-економічної ситуації в Закарпатській області, які затверджені рішенням 22 сесії обласної ради (№ 757 від 14 січня 2009 р). Це стосується, насамперед, дій усіх гілок влади щодо усунення адміністративних бар’єрів та спрощення підприємницької діяльності, а також надання бюджетної підтримки суб’єктам малого бізнесу. Адже Закарпаття, де надпотужні виробництва не є типовими, 30% податкових надходжень формують малі та середні підприємства. Примітно, що на останній сесії облради затверджено Програму розвитку малого підприємництва в області на 2009-2010 роки та Порядок часткового відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів. Загальна сума фінансування Програми – 450 тис.грн. І це – не випадково. Адже, фінансова підтримка реального сектора економіки – результат зростання бюджетних надходжень в майбутньому, зменшення навантаження на ринок праці, яке передбачається у зв’язку із скороченням виробництва на великих промислових підприємствах.

     Наріжний камінь стабільності бюджетної політики –відповідність видаткових зобов’язань повноваженням і функціям органів державної та місцевої влади, оптимальний розподіл бюджетних ресурсів для фінансування таких функцій. Обсяги видатків повинні визначатися, виходячи із затверджених для всіх галузей соціальних стандартів, а фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – задовольняти необхідні витрати. Ось де потрібно застосувати всі можливі резерви сьогодні.

     На мою думку, необхідно провести серйозну інвентаризацію й критичний аналіз змісту обласних програм. Сьогодення диктує необхідність не просто затягнути паски, а реального вижити. Для цього потрібно сконсолідувати зусилля галузевих управлінь держадміністрацій, профільних комісій обласної ради, експертів-науковців. Активно розвивати використання альтернативних джерел енергії. Провести жорсткі та принципові експертизи місцевих бюджетів. Посилити фінансово-бюджетну дисципліну. І все це – задля якнайшвидшого виходу з кризи.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати