- Сергію Володимировичу, яких нововведень можна очікувати платникам податків у новому році - збільшення числа перевірок, введення нових ставок і тарифів? Адже очевидно, що кризу доведеться долати у тому числі і шляхом посилення адміністрування податків.
- ДПА України буде і надалі виконувати свої функції відповідно до чинного законодавства України, а також ті завдання, які ставитиме перед нею уряд і Міністерство фінансів щодо своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати податків і зборів та, як наслідок, виконання доходної частини Державного бюджету. Звичайно, ми розуміємо, що ситуація в країні складна, і не лише для платників податків недержавної форми власності, але й для державних інституцій, для банківської системи. Але це не може бути підставою для невиконання тих податкових зобов'язань, які є у платників податків. Щодо позапланових перевірок, то поки що збільшення їхньої кількості не передбачається. Ідуть планові перевірки, в ході яких, звичайно, ми аналізуємо всі можливі схеми ухиляння від податку.
Єдине ( і я хотів би на цьому наголосити), ми й надалі посилюватимемо позапланові перевірки щодо тих суб'єктів оподаткування, які прямо чи опосередковано мали господарські зв'язки із так званими "податковими ямами".
- Руйнування схем ухиляння від податків, зокрема, цих же "податкових ям", керівництво ДПА оголосило своїм пріоритетом. За допомогою яких засобів ви будете їх "засипати", іншими словами, чи вистачає у податкових органів правового інструментарію для цього?
- Зазначу, що таке явище як "податкові ями" існувало у податковій сфері завжди. Органи ДПС постійно відстежували подібні схеми, боролися з ними. А цього року податківці отримали додатковий інструмент у вигляді додатку N 5 до декларації з ПДВ, що дозволило нам у більш оперативному режимі отримувати інформацію щодо "ям" і, відповідно, аналізувати господарські зв'язки між тими, хто надає ці "послуги" та їх "споживачами". Загалом слід сказати, що ця проблема є системною і її неможливо подолати якимись простими засобами. Тому в даному випадку ми говоримо про застосування усіх законних засобів, які є в наявності у податкових органів, а також про новий інструментарій. Адже з введенням нового додатку до декларації з ПДВ податківці отримали, образно кажучи, цифровий фотоапарат, який дозволяє миттєво відтворити реальну ситуацію щодо сплати цього виду податку, але все - таки загальний арсенал інструментарію для боротьби з порушеннями у ДПА недостатній. На мою думку, чинне законодавство України є абсолютно ліберальним щодо підприємців і підприємництва в цілому.
Водночас усе це розраховано на поведінку сумлінного платника податків і не завжди передбачає, на жаль, можливості ефективного реагування з боку податкових органів на дії правопорушників.
- Відомо, що ДПА розробила проект Закону "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів, спрямованих на руйнування схем ухилення від оподаткування". Будь ласка, детальніше про ці нововведення.
- Законопроектом пропонується низка змін, ухвалення яких сприятиме вдосконаленню адміністрування податків, створенню законодавчих підстав для посилення ефективності контролю з боку органів ДПС за повнотою та своєчасністю сплати податків та зборів. Зокрема, пропонуються зміни до закону "Про податок на додану вартість", яким передбачаються додаткові можливості у процедурі адміністрування цього виду податку. Йдеться також про зміни до чинного законодавства України, спрямовані на законодавче врегулювання підстав для проведення позапланових податкових перевірок.
Як відомо, на сьогодні вони можливі або за рішенням суду, або відповідно до постанови слідчого, яка видана у межах порушеної кримінальної справи. Ми пропонуємо надати податковим органам таку можливість і за рішенням керівників органів ДПС. Ми також робимо спробу запровадити застосування такого правового інструменту як звичайна ціна. Цей інститут існує, але недостатньо виписаний у чинному законодавстві. Його застосування дуже і дуже обмежене, воно стосується, як правило, лише взаємин так званих пов'язаних осіб. Якщо суб'єкти є "непов'язаними", то інститут звичайної ціни зазвичай не застосовується.
Ми ж говоримо про те, що схеми мінімізації, ухилення від податків якраз і побудовані на тому, що в Україні не існує механізм визначення звичайної ціни і, відповідно, немає чітко визначеної бази оподаткування. Тобто суб'єкт підприємницької діяльності може придбавати об'єкт за мільйон гривень, продати його без будь-якої логічного обрунтування за 100 тисяч і формально ця операція є такою, що не підлягає оподаткуванню згідно з чинним законодавством, хоча насправді є алогічною з точки зору мети отримання прибутку. Загалом же ухвалення законопроекту "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів, спрямованих на руйнування схем ухилення від оподаткування" сприятиме зменшенню обсягів тіньової економіки, у тому числі нелегального виробництва та обігу фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що, у свою чергу, забезпечить створення рівних конкурентних умов ведення господарської діяльності, руйнування "податкових ям", "фіктивних фірм" тощо.
- Працівники податкових органів свідчать, що використанням "податкових ям" охоче послуговуються навіть відомі підприємства і фінансово-промислові групи. Чи можете назвати когось серед них?
- Справді, наш аналіз споживачів цих сумнівних "послуг" свідчить, що тут задіяні і великі платники податків, у тому числі й публічні, прозорі компанії, і ті, хто пов'язаний з міжнародними компаніями. Якби я мав таку можливість озвучити їх назви, то ви були б здивовані, але зробити це я можу лише після відповідного рішення суду. Можу лише сказати, що дехто з них потрапляє у таку схему не зовсім зі своєї волі, вони змушені це робити, натомість інші не лише роблять це цілком свідомо, але навіть є ініціаторами створення таких "ям", використовуючи їх як для себе, так і для інших представників великого бізнесу.
- Як діє податкова у таких випадках, чи відчуваєте ви на собі тиск генералів вітчизняного бізнесу?
- Знаєте, на ДПА тиснути практично неможливо. І уряд, і Міністерство фінансів надають нам усі повноваження, своєрідний карт-бланш на роботу в таких випадках, не озираючись на те, з якою компанією-порушником ми маємо справу. Але, зрозуміло, що платники податків використовують при цьому увесь арсенал засобів і методів захисту своїх інтересів. Тут можна вести мову про певну змагальність у юридичній площині: ми атакуємо, вони захищаються. Це нормальна ситуація для правової держави. З іншого боку треба говорити про ступінь моральності, коли власник великої компанії, дивлячись мені в очі, каже, мовляв, я і не знав, що маю справу з "податковою ямою". Я надаю йому конкретну інформацію про те, що він діяв досить свідомо, але у відповідь чую: ти, звичайно, правий, але цю інформацію ти ж не зможеш використати у суді, тому що і тому що... Формально з юридичної точки зору такий підприємець діяв нібито у межах закону, він створив документообіг таким чином, що буде важко довести його вину. Але все-таки можу сказати, що випадків, коли документи зроблені ідеально, практично не буває, тож органи податкової служби завжди мають можливість довести причетність суб'єкта підприємницької діяльності до схем ухилення від оподаткування, якщо такий факт мав місце.
Тому, користуючись нагодою, хочу попередити усіх платників податків: шановні колеги, будь ласка, уважніше відстежуйте ваші взаємини з контрагентами, не соромтеся більше дізнаватися не лише про них, але й про контрагентів ваших контрагентів.
- Наступного року очікується розширення бази оподаткування, зокрема, багато говорять щодо введення закону про податок на так звану розкіш, на нерухомість. Наскільки ефективним він може бути у плані наповнення Держбюджету?
- Перш ніж аналізувати такі новації, давайте дочекаємося урядового проекту бюджету, який буде внесено на розгляд Верховної Ради і відповідного Закону про Державний бюджет на 2009 рік. Звичайно, ми розуміємо, що спад економіки, який очікується, не сприятиме легкому та ефективному виконанню розписів бюджету, отже, введення нових податків і зборів, зміна ставок цілком ймовірні, це відповідає європейській практиці антикризових заходів. Але таке нововведення повинне відповідати певним критеріям, по-перше, воно не повинне руйнувати існуючу систему податків, по-друге, повинно бути вигідне не лише державі, а й платникам податків. Загалом має діяти принцип: податкова база розширюється, а податкове навантаження зменшується.
Що стосується конкретного податку на розкіш, на нерухомість - на мою думку, він абсолютно необхідний, але ефективність його може бути різною. Законодавець має прийняти дуже певні критерії тих об'єктів, які підпадають під оподаткування, оперувати чіткими поняттями і визначеннями, адже в Україні, наприклад, відсутня єдина, коректна система оцінки об'єктів нерухомості. Вартість одного й того ж об'єкта можна оцінити по-різному, як різною є й сама якість тих квадратних метрів житла, яким володіють різні категорії громадян. Отже, за цих умов закон буде малоефективним і навіть може стати новим джерелом для корупції.
Водночас зауважу, що на сьогодні є ненормальними ставки земельного податку. Цілком некоректною є ситуація, коли власник 30 соток елітної земельної ділянки прямо під Києвом платить земельного податку декілька десятків гривень щорічно. Ці перекоси у системі оподаткування треба виправляти, але це не можна робити кавалерійськими набігами. Бюджет треба наповнювати, але баланс інтересів держави і платників податків треба забезпечувати обов'язково.