Керівництво підприємства не так давно заявило про 50-відсоткове скорочення виробництва, відправлення у вимушену відпустку тисячі робітників, зменшення робочого тижня до двох днів і т. д.
- "Єврокар" займається крупновузловим збиранням легковиків марок "Шкода" та "Фольксваген", - розповів кореспондентові УКРІНФОРМУ начальник головного управління економіки Закарпатської обласної держадміністрації Віктор Погорєлов. За його словами, колектив, звісно, не оминула економічна криза, тому на підприємстві почали вживати запобіжних заходів. Але про свої права заявили зарубіжні партнери підприємства: мовляв, ми вам поставили передбачену кількість комплектуючих, то й ви виконуйте свої зобов'язання. Довелось відкликати робітників із вимушеної відпустки і відновлювати виробництво. "Західні партнери "Єврокару", які мають високотехнологічні виробництва, можуть дозволити собі тимчасове зменшення випуску продукції та зниження цін на автомобілі. На "Єврокарі" з цим складніше...", зазначив В. Погорєлов.
Попри всі кризові явища, які вже кілька тижнів лихоманять світову та українську економіку, Закарпаття нині займає досить вигідні позиції, констатував він. За результатами 9 місяців цього року у загальнодержавному рейтингу воно посідає четверте місце серед областей і міст України (проти 6-го за підсумками першого півріччя). Втім, значне погіршення ситуації за цей період спостерігається в містах Ужгород (із 4 перейшов на 10 місце) та Чоп (з 9-го - на 17-е).
За словами начальника головного управління економіки Закарпатської ОДА, обсяги виробництва промислової продукції за 9 місяців нинішнього року, порівняно з відповідним періодом торік, зросли на 17% при середньому показнику по країні 5,1 відсотка. Приріст обсягів у машинобудуванні досягнуто за рахунок уже згаданого ЗАТ "Єврокар", а також ТОВ "Ядзакі Україна", "Конвектор", "Джейбіл" і деяких інших.
Область посідає 13 місце в державі за темпами приросту валової продукції АПК. У всіх категоріях господарств збільшено виробництво м'яса, молока, яєць. Утім, в аграрному секторі назбиралося й чимало проблемних питань. А в зв'язку з інфляційними процесами в країні та наростаючою економічною кризою розвиток агропромислового комплексу виходить на перший план. "Мусимо зробити висновки і з того, що на прилавках все більше стає закордоної продукції, а частка вітчизняного виробника зменшується. Певен, якщо не розвиватимемо виробництво тваринницької продукції, переробної галузі, то не зможемо забезпечити населення дешевими вітчизняними продуктами харчування. Слід, по-моєму, налагодити ефективне кредитування сільського господарства: Україна - велика аграрна держава, яка здатна прогодувати і себе, і всі сусідні країни", - зазначив В. Погорєлов.
Кризові явища позначилися й на легкій промисловості області. Це зумовлено, передусім, тим, що багато швейних підприємств краю працюють на давальницькій сировині. Якщо виробництво згортають їхні закордонні партнери, то адекватно змушені реагувати і закарпатці. Останнім часом спад виробництва допустили ВАТ "Мукачівська трикотажна фабрика "Мрія", ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика", фабрика жіночого одягу "Ле-Го Україна", "Хустекс ЛТД" та інші.
Словом, світова фінансово-економічна криза не пощадила і Закарпаття, де власники, намагаючись зберегти свої підприємства, також вдаються до непопулярних заходів: обмежують випуск продукції, скорочують персонал та заробітну плату, відправляють працівників у вимушені відпустки і т. д. До речі, вже за листопад ц. р. обсяги виробництва на Закарпатті зменшилися на 10% (по Україні - на 20%). Спостерігається тенденція до повернення закарпатців із закордонних заробітків, завдяки яким вони, чого гріха таїти, забезпечували своїм сім'ям гідне життя. Отже, слід подумати про працевлаштування цих людей на Батьківщині.
Спостерігається і "нерозбериха" з цінами, наголошує головний економіст області. У різних районах області є суттєва розбіжність у вартості окремих продовольчих товарів. Скажімо, на борошно вищого гатунку найнижчий середній рівень роздрібних цін зафіксовано у м. Мукачево (2,18 грн/кг), а найвищий - у Міжгірському районі (3,31 грн/кг). Хліб із пшеничного борошна вищого гатунку є найдешевшим в Іршавському районі (2,97 грн/кг), а найдорожчим - у Рахівському (3,87 грн/кг). Влада робить усе можливе щодо стримування цін: проводяться співбесіди з виробниками продукції, особливо харчової, досягаються відповідні домовленості і т.д. "Теперішня криза, вважаю, більше виробнича, аніж фінансова. Тому робиться все, аби не скорочувалися надходження до бюджету. Адже від цього залежать зарплати лікарів, учителів та інших працівників бюджетної сфери", - підкреслив В. Погорєлов.
Звичайно, керівництво області намагається пом'якшити дію кризових явищ. Проведено кілька нарад, служби економічного блоку ОДА розробили систему запобіжних заходів. Зокрема, передбачено оперативно виявляти підприємства, які незаконно формують для інших суб'єктів господарювання податковий кредит, не сплачуючи при цьому ПДВ до бюджету або створюючи "податкові ями"; здійснювати контроль за дотриманням платниками податків вимог щодо своєчасної виплати заробітної плати найманим працівникам та вживати заходів щодо легалізації зарплати; визначити пріоритетні напрями фінансування видатків із місцевих бюджетів та не допускати взяття нових зобов'язань при відсутності наявних фінансових ресурсів; скорочення витрат на комунальні послуги та енергоносії бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів; першочергове направлення вивільнених працівників на навчання за професіями, що користуються попитом на ринку праці; забезпечення вільного продажу земельних ділянок на аукціонах для реалізації інвестиційних проектів...
Разом із тим, і населенню області не слід панікувати, бо це розбалансовує фінансовий ринок, застеріг Віктор Погорєлов. "Саме паніка серед громадян, вважаю, призвела до суттєвого подорожчання долара. Рано чи пізно криза мине. Відомі приклади, коли глобальні спади в економіці тривали від трьох місяців до трьох років. Нам слід набратися терпіння і зробити все можливе, щоб поліпшити ситуацію", - переконаний він.
Як поводитися громадянам в умовах кризи? На думку В. Погорєлова, по-перше, слід скористатися всіма державними засобами соціального захисту (субсидії, пільги та інші преференції). По-друге, добре подумати, чи варто саме тепер купувати ту чи іншу річ, тобто бути більш ощадливими. Відкласти дорогі ремонти, відмовитися від того, без чого зараз можна обійтися.
Глобальна економічна криза, вважає спеціаліст, поставила на порядок денний питання перерозподілу світових ринків збуту. Через неї штучно нав'язуються товари світового перевиробництва, що може згубно вплинути на деякі держави і регіони. Те, як відіб'ється світова криза на вітчизняній економіці, значною мірою залежить і від дій Уряду України, реалізації ефективних антикризових заходів, зокрема, зміни окремих актів чинного законодавства, які впливають на економічні процеси. Потрібна допомога головним бюджетонаповнюючим галузям - гірничо-металургійній та хімічній. Не треба забувати і про сільське господарство.
Щоб в Україну повернулися інвестори, їм слід надавати пільги - хоча б на 3-5 років, переконаний В. Погорєлов. Необхідно жорсткіше ставитися до повернення ПДВ, переглянути відсоток на додану вартість - можливо, диференціювати його, щоб зацікавити виробників. І, нарешті, економічній стабілізації прислужиться кредит МВФ. Ці кошти здатні посприяти стабілізації банківської діяльності і політичної ситуації, зміцненню гривні. Завдяки їм банки відновлять кредитування, і люди заспокояться, повірять у себе та свою державу...
Словом, подолання кризи залежить і від держави, і від кожного з нас, сказав на завершення Віктор Погорєлов. Головне - не панікувати. Адже життя триває...