Впродовж цього періоду під час пошуково-рятувальних робіт в горах було врятовано 35 туристів, знешкоджено 95 вибухонебезпечних предметів, взято участь у ліквідації наслідків дев’яти аварій в системах життєзабезпечення населених пунктів. 23 рази оперативно-рятувальна служба виїжджала на дорожньо-транспортні пригоди, де була потрібна допомога рятувальників. Дев’ять разів підрозділи МНС залучалися до подолання наслідків екзогенних процесів (лавин, зсувів, проваль).
Рятувальниками області здійснено 7 виїздів на демеркуризацію приміщень та ліквідовано наслідки чотирьох випадків підтоплення житлових будинків. Впродовж купального сезону водолазне відділення Закарпатського загону постійної готовності здійснило 35 виїздів на пошуки утоплеників. Загалом, на ліквідацію різноманітних надзвичайних подій підрозділи області здійснили майже 1000 виїздів, завдяки яким тільки на пожежах було врятовано 105 наших краян.
- Ця статистика була б неповною, - продовжує Іван ГЕЦЯНИН, - без інших цифр. За дев’ять місяців поточного року на пожежах загинуло 40 дорослих і 1 дитина, у водоймах втопилося 40 людей – все це не вельми втішні цифри, особливо, що стосується вогняного лиха. Бо якщо завдяки нашій співпраці із ЗМІ, кількість потопельників у 2006 році знизилася, то у вогні загинуло набагато більше людей ніж у минулому році.
Впродовж третього кварталу ми здійснили ряд заходів, які б, на нашу думку, могли сприяти більшій захищеності рідного краю від пожеж, окрім упереджувальної роботи у ЗМІ, зокрема, провели воєнізацію двох колишніх професійних частин у Рахові та Волівці. Однак тут проявився і інший бік медалі – частину людей, вік яких, згідно існуючого положення про проходження служби не відповідає певним вимогам, ми не в змозі атестувати (воєнізувати). Але цих людей, ми ні в якому разі не збираємося полишити, як кажуть „росіяни” на „произвол судьбы”. Зараз ми шукаємо вихід з цієї ситуації і сподіваємося, що незабаром знайдемо його.
Також хочу відзначити, що самих тільки зусиль рятувальників на ниві попередження пожеж буде замало. У суспільстві склалася хибна думка, що проблема попередження пожеж, загибелі та травмування на них людей, справа власне пожежників, тоді як над вирішенням даних наболілих питань повинні працювати всі, і особливо, органи місцевого самоврядування.
В головному управлінні триває процес реформування. На базі аварійно-рятувального загону спеціального призначення створено Медичний центр, який на разі доукомплектовується кадрами. За рахунок професійних лікарів – продовжує Іван ГЕЦЯНИН, - ми плануємо створити службу надання екстреної допомоги при особливо важких дорожньо-транспортних аваріях чи різних надзвичайних ситуаціях з можливістю розгорнути мобільний госпіталь у будь-якій точці Закарпаття.
Визначалися 13 жовтня рятувальники і з завданнями на наступний квартал. „З огляду на аналітичні узагальнення наших служб”, - розповідає Іван ГЕЦЯНИН, - „ми намітили чіткі пріоритети. Передусім – захистити людину від пожеж, і в побуті і на робочому місці. Окрім цього дуже важливо подбати про безпечний відпочинок туристів у горах під час зимового відпочинку. Також слід забезпечити можливість реагування наших підрозділів на будь-які надзвичайні ситуації, що можуть трапитися під час осінньо-зимового періоду. І, останнє, й напевно головне – жоден дзвінок на „01” не повинен залишитися без уваги з боку нашої служби, яка за 10 років існування вже здобула право називатися народною службою порятунку”.
Центр пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області
16 жовтня 2006р.
Теги: