Також для реалізації Програми зроблений розрахунок потреби в коштах з обласного бюджету на 2008 рік. Зокрема, для розширення мережі пунктів штучного осіменіння ВРХ та здешевлення придбання племінних плідників для заміни домороще-них бугаїв - 10 тис.грн.; для доплат за приріст поголів'я вівцематок і ярок старше одного року особистими селянськими господарствами, що утримували з 1 січня до 31 грудня попереднього року від 1 до 10 голів вівцематок - 0,75 тис. грн.; для виплати доплат сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам за прирощене або придбане поголів'я корів основного стада протягом попереднього року (за умови утримання не менше 10 голів основного стада) - 57,5 тис. грн.; для здешевлення вартості утримання основних свиноматок, наявних на 1 січня та збережених до 31 грудня попереднього року, у кількості не менше 10 голів сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам - 30,0 тис. грн.
Поточного року виплата доплат з обласного бюджету надана тільки за приріст поголів'я вівцематок і ярок^ старше року. На даний час в селах району працює 10 пунктів штучного осіменіння - у Ратівцях, В. Геївцях, Худльові, Галочі, Холмоку, М. Геївцях, Саловці, Гайдоші, Лінцях, Р. Комарівцях.
З початку^юку осіменено 880 корів і телиць в індивідуальному секторі району.Та охоплення маточного стада ВРХ цим важливим методом ще не значне. Згідно з програмою, потрібно відкрити ще 6 пунктів штучного осіменіння. Але тут не знають, як зберегти обсяги осіменіння на існуючих пунктах - зарплата в зоотехніків жалюгідна, нема автотранспорту.
На це неодноразово зверталася увага керівництва ВАТ «Закарпатське племпідприємство» (Терпай В.П.), однак до цього часу нічого не вирішено.
Якщо справи підуть так і далі, то чого доброго, справедливо зауважив головуючий на колегії голова РДА Анатолій Колібаба, молоко й м'ясо нам завозитимуть з Китаю, а ми годуватимемо чужу економіку. Ще гірша ситуація з вирощуванням свиней. Причому кепсько у всіх секторах господарств. Чому? В Україні її ... невигідно вирощувати. Свинина, яка для українця ледь не свята, для багатьох - екзотика.
З цього" приводу мені згадалась розповідь нашого співвітчизника, який вирощує свиней у Данії, заробляючи всього ...21 тис. грн. Щомісяця. Місцеві бюргери його питають, чи, мовляв, свинину в нас споживають? «Споживали», -каже. «А, що й справді, у вас так погано, - дивуються бюргери, - що ви до нас їздите свиней вирощувати? Наші, бачте, за такі гроші краще лежатимуть горілиць на площі, ніж працювати на свинофермі...». А про вгодованих й охайних даньських свиней годі й говорити. «їм, не повірите, там хіба тільки краваток не вистачає - настільки даньська свинота стерильна!» - буркнув на прощання наш остарбайтер.
Чому ж у Данії вигідно, а в нас не вигідно вирощувати свиней? Та й не тільки. Бо у всьому цивілізованому світі агропромислова галузь є збитковою й натомість, із боку держави, - дотаційною. І там'держава на це коштів не шкодує. Хоча Ужгород-щина щодо розвитку тваринництва в краї- найкраща. У нас всього найбільше: корів, свиней, птиці, яєць, молока... Та найкращі - серед гірших. І тут не стільки винуваті на місцях, скільки на урядовому рівні - нема у нас чіткої державної Програми з підтримки фермерства. Хоча... вона існує. Та в ній закладено, порівнюючи з передовими країнами ЄС, копійки. А тут - свинину подавай!
Не виникало запитань у керівництва району до виступу про підсумки літнього оздоровлення дітей району начальника відділу освіти та справах національностей РДА Світлани Третиник. На цю мету з місцевого бюджету було використано 1,1 млн. грн. У чотирьох стаціонарних оздоровчих таборах, які функціонували на базі Лінцівської, Худлів-ської, Анталовської загальноосвітніх шкіл та Ужгородського РЦДТ було оздоровлено 1120 учнів. У таборах з денним перебуванням, в яких діти перебували протягом дня, було оздоровлено 2225 дітей, що найбільше в краї.
Колегія також взяла до уваги інформацію про хід виконання Програми допомоги соціально-незахищеним верстам району на 2008 рік начальника управління праці та соціального захисту населення РДА Михайла Третинника та про хід будівництва й ведення житла в експлуатацію на території району - начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Ірини Зозулич, і про стан наповнення бюджету Пенсійного фонду й погашення заборгованості платників - начальника управління Пенсійного фонду України в районі Ольги Міцоди. В роботі колегії прийняли участь голова районної ради Михайло Фединець, перший заступник голови РДА Адальберт Ковач, міжрайонний прокурор Іван Штефанюк. керівник апарату РДА Андрій Німець, начальник МДПІ Тарас Триндяк.