Катерина Вашкеба: Для бібліотекаря головне - інтереси людей

— Катерино Гейзівно, якщо порівнювати сучасного бібліотекаря з його колегою двадцятирічної давності, яка між ними різниця?
— Колись бібліотекар був перш за все ідеологічним працівником. Він повинен був обслуговувати політику й інтереси правлячої партії. Сьогодні для бібліотекаря головне - інтереси людей. Він перший має доступ до інформації, яку повинен запропонувати користувачам. Це не загальні фрази. Бібліотека мусить на ділі довести, що вона потрібна усім і тоді вона стає популярною, може розраховувати на підтримку. У читальному залі маємо величезний -  півтора метра по діагоналі — телевізор з плоским екраном, практично у кожному кабінеті сучасний комп'ютер, кольоровий принтер, сканер, інша оргтехніка. Частина комп'ютерів під'єднана до всесвітньої мережі, не кажучи вже про невеличкий інтернет-зал, в якому працює 7 комп'ютерів. Тут доступ до Інтернету безплатний, фінансування забезпечується коштами американських платників податків.
— До речі, наскільки дієва підтримка з боку влади?
— У районі розроблені дві програми - поповнення бібліотечних фондів та інформатизації бібліотек. На превеликий жаль, цього року кошти на ці програми поки що не виділялись, і ми досі не можемо закупити цікаву крайову літературу, але сподіваємося, щодо кінця року передбачені в бюджеті гроші надійдуть. Хоча в цілому підтримка відчувається. Наприклад, з місцевого бюджету виділялись кошти на передплату періодичних видань, що дало змогу кожній сільській бібліотеці-філії отримувати по 6-7 назв періодичних видань. Одним з важливих факторів бібліотечного менеджменту є активне використання позабюджетних коштів для поповнення своїх фондів, спонсорська допомога, подарунки від читачів, грантодавців. Саме завдяки цьому бібліотечні фонди ЦБС поповнились угорськомовними книгами від товариства «Іллейш», а фонд бібліотеки-філії с.Дюла — від благодійного фонду «Едьмашерт». Основне ж поповнення бібліотечних фондів проводиться книгами, виданими за сприяння ОДА.
— У вас стільки комп'ютерів. Не кожен офіс може цим похвалитися...
— Це стало можливим завдяки грантам, виграним у Посольства США в Україні і об'єднання «Сулов Фолд» в Угорщині.
За кошти грантодавців з 2006 року при ЦРБ працює безкоштовний інтернет-центр, де користувачі мають можливість доступу до світової мережі. З грудня 2006 року по сьогоднішній день інтернет-центр обслужив 1156 користувачів, відвідало його - 4238 користувачів. Центральною районною бібліотекою ведеться електронний каталог, створена власна бібліотечна веб-сторінка (www.library.mk.uz.ua), де можна знайти багато краєзнавчого матеріалу.
У 2007 товариство угорських бібліотекарів Закарпаття виграло грант на створення мультимедійних центрів при публічних бібліотеках, які обслуговують угорське населення. Завдяки цьому гранту бібліотеки ЦБС отримали 11 ксероксів, 5 офісних комп'ютерів, кольоровий телевізор і багато іншого.
— А як справи у сільських книгозбірнях?
— У Виноградівському районі 32 сільські бібліотеки, кожна з яких постійно поповнюється новими надходженнями, передплачує 6—7 періодичних видань. Тобто загальне поліпшення позначається і на бібліотеках. Але вирішальна роль все-таки належить конкретному бібліотекареві. Наприклад, недавно бібліотека-філія у Малій Копані стала переможцем обласного огляду-конкурсу й отримала офісний комп'ютер з принтером. Перемога, я вважаю, цілком заслужена. Тому що керівник цієї бібліотеки Вікторія Дубровка - це людина, яка цікавиться потребами читачів.                 
Тісно співпрацює з угорськими релігійними та культурними організаціями Угорщини бібліотека в селі Нове Село. Народні традиції села Черна широко презентує в області місцева бібліотека спільно з владою. Багато хороших слів заслуговують бібліотекарі Фанчикова, Сасова, Дротинців, Дюли та багатьох інших. Зараз ми працюємо над тим, щоб виграти грант Біла Гейтса по комп'ютеризації сільських бібліотек. Правда, щоб його виграти, дуже потрібне сприяння місцевої влади. Справа втому, що сільські бібліотеки, підпорядковані відділу культури, не є власниками своїх приміщень. Власниками є сільські ради. Для того, щоб відремонтувати будівлі, необхідна узгодженість між органами місцевого самоврядування і відділом культури. На жаль, не скрізь сільські бібліотеки можуть похвалитися нормальними умовами для роботи. У таких селах, як Великі і Малі Ком'яти, Хижа, Вербовець, Шаланки, Холмовець, Велика Паладь, селище Королево (дитяча бібліотека) бібліотеки досі не опалюються. Хотілося б, щоб сільські голови нарешті звернули увагу на цю проблему.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати