Для того‚ щоб поборотися за звання «Кращий водій зі швидкісного маневрування пожежним автомобілем 2008-2009 років»‚ з усіх підрозділів МНС області приїхало 16 пожежних автомобілів.
Тунельні ворота, „вісімка”, „заїзд в гараж”, „пеньки”, „колія”, „змійка”, естафета і наприкінці забір води з ємності - все це потрібно було пройти кожному з учасників, яким щодня доводиться маневрувати в автомобільних потоках доріг і доводити своє вміння керувати пожежною машиною. Бо одна справа справлятися з кермом легковика, інша - коли в тебе „восьмитонка”, і впоратися потрібно в лічені хвилини, бо часто від часу прибуття пожежного автомобіля до місця виклику залежить людське життя. Отож‚ такі речі‚ як балансування на двох колесах при вході в поворот, тут явище доволі звичне, хоча втримати таку „махіну” на колесах в такому піруеті здатен тільки професіонал.
Найкращим з них виявився Олександр Цимболинець зі Сваляви‚ котрий усі перешкоди зумів подолати за неповних чотири хвилини і жодного разу не схибити. До слова‚ він був першим і на минулорічних змаганнях.
Другим фінішував рятувальник з СДПЧ-10 м. Хуст Володимир Подгороняк.
За третє місце боротьба розгорнулася між водіями з Іршави та Чопа. Хоча перший показав кращий результат у часі‚ проте він отримав штрафні бали за не зовсім «чистий» прохід «тунельних воріт» та «естафети». Отож‚ третє місце по праву дісталося чопському професіоналу Миколі Табороші.
На завершальному етапі керівники підрозділів виконували вправу по забору води з відкритого джерела за допомогою пожежного насоса. Найкраще з поставленим завданням впорався заступник начальника Державної пожежної частини № 8 Тячівського райуправління ГУ МНС в Закарпатській області Олександр Гойдош.
Підсумовуючи змагання, заступник начальника оперативно-рятувальної служби Закарпаття Сергій Крицький наголосив, що вони проводяться з метою підвищення професійної майстерності водіїв з керування пожежним автомобілем. І головним критерієм оцінки їхніх виступів є не секунди чи хвилини, протягом яких вони виконають ту чи іншу справу, а в першу чергу перевірка боєготовності гарнізону до виконання поставлених перед ними важких завдань у щоденній рутинній роботі.
Окрім цього, подібні заходи дають змогу об`єктивно оцінити стан техніки, яка використовується для ліквідації надзвичайних ситуацій.