Конфігурація залу у спорткомплексі «Юність» дуже обмежує можливості інженерних споруд для учасників, яких що не рік більшає. За словами Голіцина, вже на початок експо кошти за розміщення на стендах надійшли від 160 учасників, але й це ще не всі. Прибули фірми з Івано-Франківської, Львівської, Київської, Тернопільської та інших областей, зі Словаччини, Австрії, Румунії, Німеччини й інших країн. Відвідати виставку приїхали посли Китаю та Білорусі, 11 консулів різних держав.
Окремий стенд зайняли навіть чорношкірі гості. Та виявилося, що це не представництво екзотичної держави, а хлопці зі Шрі-Ланки, які вже кілька років живуть у Києві й на запрошення свого колеги з Ужгорода приїхали ознайомити закарпатців із різними сортами цейлонського чаю, яким вони торгують в Україні. Кажуть, найбільша загадка, чому з пропонованих близько 30 сортів, більшість українців обирають чай із невідомим у нашій державі тропічним фруктом саусел.
У рамках «Тур’євроцентру» відбулося багато заходів – конференція, майстер-класи, фестиваль ковальського мистецтва, всілякі презентації й екскурсія Ужгородом із елементами навчання екскурсійної методики.
Завідувач кафедри туризму УжНУ Федір Шандор повідомив журналістам, що наша область – перша в Україні, яка має туристичні маршрути з європейською сертифікацією. До «Тур’євроцентру» підготували навіть карту області, де позначено усі шляхи, наведено протяжність і тривалість маршрутів, їх сезонність та можливі місця для ночівлі.
Науковець також презентував новий туристичний шлях – гастрономічний. У ньому, згідно з крайовими особливостями, на кожен місяць року визначено окрему страву від іншої національності чи діалектної групи Закарпаття, із розповіддю про історію, рецепт приготування, місця поширення.
Серед чинників, які стоять на перешкоді розвитку туризму, начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Олександр Марченко назвав неякісні дороги, поки що нестачу кваліфікованих кадрів, інформаційні війни, які розгортаються напередодні мало не кожного туристичного сезону, мовляв, на Закарпатті повені чи інші катаклізми, недостатню підготовку інформаційних, зокрема якісних телевізійних, продуктів про туристично-рекреаційні можливості нашого краю. Також великою проблемою, особливо у вихідні й свята, є взяти квитки на потяг, літак, знайти місце в готелі. Та чи не найгірше те, що на рівні держави деякі чиновники не розуміють: майбутнє Закарпаття саме в розвитку туріндустрії.