На Закарпатті старовинну церкву люди бездумно розібрали, освятили й... спалили

Переважна більшість наших дерев’яних архітектурних пам’яток, на щастя, є діючими, однак 40 відсотків дерев’яних церков знаходяться у аварійному стані, зауважив він.
На жаль, збереженню в краї культурної спадщини приділялося не так багато уваги. Вірніше, програми офіційно діяли, але реально не працювали через брак коштів. Тому більшість об’єктів трималися тільки на людському ентузіазмі. Внаслідок цього, чимало унікальних дерев’яних церков – сакральної спадщини – були безглуздо перекриті бляхою, що понівечило їх первісний вигляд (але в той же час зберегло від повної руйнації). Це ще в кращому випадку. Бо бувало й гірше, зізнається мистецтвознавець з Ужгорода Михайло Сирохман: наприклад, в Кобилецькій Поляні на Рахівщині старовинну церкву люди бездумно розібрали, освятили й... спалили.
Більше двох років тому на сесії обласної ради було затверджено «Комплексну програму збереження і використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006–2015 роки». З обласного бюджету на ці заходи виділили реальні кошти: у 2006 році – 480 тисяч гривень, у 2007-му – 620 тис. грн., а на цей рік передбачено спрямувати 800 тисяч гривень.
Крім державного фінансування, 180 тисяч гривень, як грант Посольства США, було використано на реставрацію пам’ятки національного значення – дерев’яної церкви у с. Колодне Тячівського району.
З 2004 року відповідно до Державної програми збереження і використання пам’яток культурної спадщини, наша область повинна була отримувати щороку по 17 мільйонів гривень. "Та, на жаль, – констатує Томаш Томашович, – із державного бюджету за останні три роки кошти на збереження пам’яток культури майже не виділялися (хіба що 3150 грн. – на ліквідацію аварійного стану північної вежі Ужгородського замку). Таким чином, маємо ще одне підтвердження того, що більшість проблем закарпатських шедеврів культури перекладається все-таки на плечі саме місцевої влади.
За словами Томаша Сопка, обласна влада приділяє чимало уваги збереженню дерев’яних церков. Торік, наприклад, на ремонтно-реставраційні роботи храмів у селах Данилово Хустського та Новоселиця Виноградівського районів було виділено по 45 тисяч гривень. Ще більш-менш тримаються дерев’яні церкви й завдяки тому, що їх вчасно перекрили у 1968–73 роках.
Та, крім церков, маємо в області багато музеїв, які також потребують уваги з боку влади. Торік на реставрацію музею "Лемківська садиба" в селі Зарічево Перечинського району було виділено 70 тис. грн., ще 20 тисяч – на музей "Сріберна Земля" у селі Грушово Тячівського району. Примітно, що цього року 3 мільйони гривень з Державної програми паспортизації та реставрації пам’яток архітектури буде використано на реставрацію будинку Ужанського жупанату.
Чималі кошти були спрямовані й на закарпатські замки. Так, Мукачівська фортеця торік отримала 280 тисяч гривень. На реставрацію північної вежі Ужгородського замку з Києва виділили 3 млн. 150 тис. гривень.
Наразі облдержадміністрація подала пропозиції Мінрегіонбуду щодо включення десятьох пам’яток архітектури і містобудування національного значення до переліку тих, які потребують проведення реставраційно-ремонтних робіт у 2008 році за рахунок видатків з Держбюджету.
Обласне управління культури має наміри просити на сесії від обласних депутатів ще 250 тисяч гривень на паспортизацію пам’яток архітектури та культури. Крім того, до кінця року планується виділити кошти на проведення ремонтно-реставраційних робіт у колишній єпископській резиденції, що в Ужгороді, Шелестівській та Негровецькій дерев’яних церквах тощо, встановлення меморіальних дошок визначним діячам культури Закарпаття – художникам Золтану Шолтесу та Василю Габді, письменнику Івану Чендею.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати