З його слів, історичний рівень води в річці Тиса поблизу селища Великий Бичків, що на Рахівщині, піднявся на 19 см. Причинами ж липневого паводку стало те, що протягом п’яти днів на Закарпатті випала двомісячна норма опадів.
"Паводок був масштабним, але завдяки комплексу протипаводкових заходів, здійснених за ці роки, їх вдалось мінімізувати", - зазначив посадовець. Завдяки унікальній системі автоматизованого спостереження "Тиса" вдалося за 2 доби попередити органи місцевого самоврядування області про можливий розвиток надзвичайної ситуації та змоделювати можливі зони затоплення. Відповідні служби знали, де чекати найбільшої біди і могли приймати адекватні ситуації рішення.
За словами Володимира Чіпака, значні збитки спричинені насамперед внаслідок витоку води на тих ділянках, де дамби недобудовані, або там, де їх нема. Ефективними він назвав берегоукріплення, побудовані останніми роками. Завдяки цим захисним спорудам Закарпаття і не зазнало таких трагічних наслідків, як і сусідні області.
Віктор Чіпак проінформував депутатів обласної ради, що станом на 30 липня рівень води у всіх річках області знижувався. Лише в районі Чопу протягом середи та ночі очікують пікову хвилю паводка, де можливе підвищення рівня води в середньому на 12 метрів. Але фахівці облводгоспу усі надії покладають на прикордонну дамбу на ділянці с. Саловка - с. Соломоново, яку майже два роки тому, за дорученням Президента України, відреконструювали і підняли на півтора метра. Вона має протяжність 18 км і захищає 7 населених пунктів, у тому числі і місто Чоп.
Збитки від паводку 1998-го року на Закарпатті становили 810 мільйонів. Після цього була розроблена „Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса”, яка фінансувалася лише наполовину. У 2001 році Закарпаття пережило потужніший паводок. Однак збитки були меншими - 317 мільйонів. Цьогоріч збитки від паводку в області вдвічі менші — за попередніми підрахунками, 170 млн грн.