Закарпатське сміття з присмаком криміналу

Та все ж не всі погоджуються з доцільністю цього проекту. Річ у тім, що землі під сміттєпереробний завод виділили в урочищі Чорий Мочар, де півстоліття тому спорудили дренажну систему, чиї стоки потрапляють у річку Латорицю. Ба, більше, під Яношами знаходиться відоме Берегівське родовище термальних хлоридних вод, якого за жодних обставин, навіть шляхетної нібито боротьби зі сміттям, не можна забруднювати - це ж бо рекреаційний ресурс як Закарпаття, так і України. Як розповідає юрист за фахом і активіст громадської організації "Чистий Берег" Йосип Торпаі, відбулися вже два сільських віче. На останньому прийнято рішення про проведення в населених
пунктах місцевого референдуму, створено ініціативну групу, подано з цього приводу всі необхідні документи до сільської ради, та відповіді досі не отримали. Тому мають всі підстави вважати, що ні сільська, ні районна влада не зацікавлені в тому, аби захистити довкілля.
 
На жаль, багатостраждальна Берегівщина може знову зіткнутися з екологічною бідою, коли до району свого часу завезли з Угорщини понад 400 тонн шкідливих відходів гумо-технічного виробництва без перспектив їхньої утилізації (див. статтю "Не забалакати б проблему ...", опубліковану 17 листопада 2006 р. в "Урядовому кур'єрі") та погіршенням якості питної води у зв'язку з освоєнням Мужіївського родовища золота. Представники "Чистого Берега" вважають, що проблему тут знову створює Берегівський міський голова
Іштван Гайдош, якому за посадою належить якомога швидше закрити давно переповнений міський полігон відходів.
На сільському сході 13 квітня п. Гайдош поставив селянам ультиматум відверто шантажуючого змісту: якщо учасники зборів приймуть рішення про проведення референдуму, то для його підготовки знадобиться від 3 до 6 місяців, а це означає, що впродовж цього часу із села Яноші комунальні відходи на діюче сміттєзвалище у Берегові не вивозитимуться. Оригінально, не сказати б інакше, поставився до турбот своїх виборців і голова районної ради Бейло Чізмар, мовляв, будівництво сміттєпереробного заводу є державною
справою, а тому його не цікавить думка двох з гаком тисяч жителів.
 Зауважу: на згадуваних зборах зареєструвалося понад 400 селян, але в приміщенні, де вони проводилися, людей було більше 600. І владного шантажу вони не злякалися, ставили чиновникам обгрунтовані запитання. Зокрема ще один представник "Чистого Берега", екологічний журналіст Олег Супруненко висловив сумнів у тому, що оприлюднені в місцевій пресі Яношівським сільським головою Мартою Барта цифри щодо рівня в 99 відсотків переробки відходів на майбутньому комплексі, а також можливість отримання гранта від Європейського Союзу на його будівництво у розмірі 200 мільйонів євро, є реальними.
 Тим часом на Берегівщині дедалі активніше ширяться чутки про появу у районі на кшталт італійської "сміттєвої" мафії, яка, за багатьма ознаками, має намір повести нечисту справу таким чином, щоб на Закарпаття звозити відходи і з країн того ж Євросоюзу, близького до нас. І людцям, що стоять за цим, байдуже, що в області вже розроблена і схвалена на період до 2032 року Концепція комплексної системи поводження з побутовими відходами, яка
передбачає функціонування чотирьох потужних полігонів для поховання сміття, зокрема Ужгородського, Мукачівського, Виноградівського і Тячівського. І площа кожного з них не повинна перевищувати 30 га.
  Сюди після попереднього сортування сміття на еревантажувальних станціях, одна з яких, до речі, запланована у Берегові, завозитимуть рештки відходів, що не підлягають переробці. Передбачено також, що в краї буде споруджено заводи з виробництва біогазу - в Мукачевому та Виноградові, а також два цехи з механічного сортування та термічної утилізації відходів. Саме виноградівський об'єкт покликаний забезпечити переробку відходів з Берегівщини. Згідно зі згаданою концепцією Берегівщині відведено роль накопичувача та перевантажувача лише тієї частини загальнорегіональних
відходів, що реально утворюватиметься на її території. Тож постає питання: навіщо місцеві чиновники та бізнесмени надто масштабно й квапливо взялися коригувати вже розроблений обласний проект? (Чи не тому, що сподобався їм досвід сусіднього Виноградівського району, де з розмахом й ефективно вже нині працює ще одне спеціалізоване угорсько-українське підприємство зі збирання відходів з дворових господарств "АВЕ"?!).
 
  І "удосконалюють" його попри застереження науковців. Бо, наприклад, відомий закарпатський вчений професор Степан Поп стверджує, що Чорний Мочар повинен отримати статус біорезервату. А провідний спеціаліст-грунтознавець Центру "Облдержродючість" Володимир Щуренко категорично заперечує можливість
розташування на меліорованих глеєвих грунтах урочища будь-якого об'єкта, що загрожує стати джерелом забруднення поверхневих та грунтових вод. Ще однозначніше на захист збереження Берегівського родовища термальних вод висловилася автор унікальної монографії про гідромінеральні ресурси Закарпаття Слава Білак. Вона вважає, що смітник на Чорному Мочарі здатен безповоротно отруїти цілющі термальні води Берегівщини - нинішню бальнеологічну візитку цього району. А про те, що "сміттєпереробний завод" у підсумку може виявитися банальним сміттєзвалищем, якраз і свідчить факт,
що місцева влада не має жодного проекту щодо майбутнього об'єкта і ніяк не пояснює, в чому ж конкретно полягатиме заявлена нею "переробка" побутових відходів. Прожекти ж з розрахунком на допомогу Євросоюзу аж ніяк не тягнуть на звання серйозного проекту.
  Проти "казочок берегівської владної хащі" і далі мають намір активно протестувати члени "Чистого Берега", тим паче, що багатьом з них особисто випало вивчати, як справа очищення довкілля від побутових відходів та їх утилізації поставлена в тому ж Євросоюзі. Бо там (і це мало б стати орієнтиром для нас) існує єдина для всіх країн-членів ЄС вимога: не розширювати чи створювати нові сміттєполігони, а впорядковувати діючі, аж до повної рекультивації площ під ними. До слова, попри те, що ТОВ "Берег-Вертикаль" на Берегівщині налагодило чітку систему вивезення відходів з усіх населених пунктів району, воно ж "відзначилося" ще й тим, що районна прокуратура порушувала проти його посадовців кримінальну справу
за фактом невиконання вимог з підготовки площ діючого нині сміттєзвалища. Простіше кажучи, "Берег-Вертикаль" не організувало вилучення родючого шару грунту на виділеній під смітник ділянці. А нехлюйство, помножене на зажерливість, здатне породити катастрофу. 
  І насамкінець. Коли готувався цей матеріал, телеканал "Тоніс" показав сюжет про негаразди зі сміттєвим полігоном у столиці Болгарії Софії. Власне, гір сміття там не помічено. В коментарі до "телекартинки" з акуратно заштабельованими поліетиленовими тюками мовилося, що це спресовані відходи, які мають бути спалені на єдиному в Євросоюзі австрійському спеціалізованому підприємстві. Але для цього бракує потужностей. 
Чого вже тоді чекати нам?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати