Жінки замку Паланок

Насправді, за словами Ольги Томащук, завідувача фондами Мукачівського історичного музею, який розташувався у замку, цей пагорб має вулканічне походження. А назвою Мукачево завдячує або буденній муці, або праслов’янській богині родючості Мокоші.

Зрештою, яка різниця? Адже і замок, і місто прославилися не муками, а жінками.

Найяскравішими правительками Паланка були Софія Баторі та Ілона Зріні – свекруха і невістка, які запекло боролися між собою у XVII ст. Про першу й досі розповідають як про жорстоку вампірку, яка пила людську кров та приймала омолоджувальні ванни з крові 13-річних дівчат. Друга майже три роки боронила угорський Паланок від австрійських військ, тому стала для Європи уособленням жіночого героїзму. Турецький султан Мехмед IV навіть нагородив її спеціальною грамотою – атнаме, яку більше ніколи не давали жінкам. А якими насправді були Софія Баторі та Ілона Зріні?

- Свою невістку Ілону Софія не просто зневажала, а палко ненавиділа, - розповідає науковий працівник Мукачівського історичного музею, автор багатьох науково-популярних видань про Паланок Степан Варга. - Ще б пак! Зріні була її повною протилежністю. Коли у 1685 році австрійська армія почала облогу Мукачівського замку, саме вона очолила оборону фортеці і стримувала війська майже три роки. Австрійський цісар Леопольд I міняв одного головнокомандувача на іншого, але ніяк не міг підкорити горду слов’янку. Якби не зрада канцеляриста Антоніна Обсолона, який намовив двох офіцерів отруїти єдиний колодязь Паланка з питною водою, хто зна, чим би закінчилося це протистояння. Ілона вийшла заміж за князя Ференца I Ракоці у 17 років та народила йому трьох дітей – Дьордя, Ференца та Юліану. Старший син невздовзі помер. Сама вона народилася поблизу Кошице в сім’ї хорватського правителя Петра Зріні. Володіла угорською, хорватською, чеською, словацькою, сербською, польською, німецькою, французькою мовами. Знала давньогрецьку та латинь. Писала вірші і сонети, а водночас чудово орієнтувалася у математиці та юриспруденції. Під час облоги, за переказами, особисто віддавала накази з передислокації артилерії, планувала вилазки розвідників. Ночами контролювала пости і дозори, а вдень перев’язувала поранених, готувала та роздавала їжу солдатам. Красу цієї жінки оспівували. Так, є легенда, що одного разу австрійський офіцер, побачивши на стіні замку Зріні, зупинив атаку і сказав: “Я проти красунь не воюю”. Бідаку розстріляли.

- Реальна Софія була дуже жорстокою, хоча крові й не пила, - розповідала Ольга Томащук. – За найменшу провину вона карала прислугу батогом або різками, могла кинути людину у підземелля. Паланок вже у XVI ст. мав п’ять поверхів, які заглиблювалися у гору, та кімнати тортур зі стінами, відшліфованими тілами людей. Зараз усі входи до підземелля завалено, а грошей на розкопки нема. Софія була вродливою жінкою – з чорним волоссям та карими очима. Вона одружилася з Дьордем II Ракоці у віці 20 років, а коли мала 39, овдовіла. Перед весіллям їй, ревній католичці, довелося змінити віру на реформаторську кальвіністську, та після смерті Дьордя вона одразу повернулася до католицизму і підтримала австрійський двір.

- Краса Ілони не могла не хвилювати чоловіків після того, як вона стала вдовою, - вела далі Ольга Томащук. - Другим чоловіком цієї жінки став граф Імре Текелі – ватажок куруців, молодший від неї на… 14 років. Він навіть звертався за дозволом на весілля до Папи Римського.

- Куруцами у Європі називали незадоволених політикою імператорського австрійського двору, які боролися проти Габсбургів зі зброєю в руках, - пояснює Степан Варга. - Пишне весілля 39-річної Зріні та 25-річного Текелі відбулося у Паланку 15 червня 1682 року. Гуляли вісім днів. Гості з’їли 10 вгодованих волів, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, чотирьох оленів, 10 косуль, шістьох диких кабанів, дві лані, вісім центнерів риби, 50 центнерів меду і цукру... А скільки випили! 130 діжок червоного і 150 діжок білого вина, 40 діжок пива і 25 малих діжок польської горілки.

Софія Баторі померла за два роки до цієї події. Здавалося, що ця жінка не мала серця, адже вона ще й обкладала людей непосильними податками. Хоча… У 1666 році її син Ференц Ракоці разом з батьком Ілони Петром Зріні брав участь в антигабсбурзькому перевороті, який провалився. Зріні стратили, а Ракоці викупила з в’язниці за 30 тисяч флоринів його мати. Це були шалені гроші, їх треба було з когось “викачати”…

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати