Необхідність розробки для України нових митних правил зумовлена насамперед тим, що наша країна вступила до СОТ. Друга причина — необхідність приведення існуючих митних правил у відповідність з Кіотською та Стамбульською міжнародними конвенціями про спрощення і гармонізацію митних процедур, а також з метою імплементації в українському законодавстві стандартів безпеки Всесвітньої митної організації.
У виїзному засіданні брали участь голови комітетів Верховної Ради з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін, з питань бюджету Микола Деркач, з питань економічної політики Олександр Ткаченко, а також голова Державної митної служби України Валерій Хорошковський.
— Державна митна служба не може розвиватися в тих рамках, що були встановлені на початку 90-х років, — заявив Сергій Терьохін. — Ми повинні адаптувати внутрішні адміністративні процедури на кордоні до світових стандартів, особливо напередодні створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Усі ці зміни внесені в проект нової редакції Митного кодексу. Планується створити міжвідомчу робочу групу під керівництвом представника комітету Верховної Ради і ДМСУ для того, щоб до осені нинішнього року підготувати новий варіант Митного кодексу, а з 2009 року Україна працювала б за новим Митним кодексом.
У новому Митному кодексі, зокрема, планується переглянути наявну систему митних режимів, активне впровадження електронної форми декларування, створення системи керування ризиками, значно розширити митні режими, особливо в транзитній сфері.
На виїзному засіданні парламентського комітету йшлося про трансшипмент (умова, відповідно до якої морський перевізник може вивантажити із судна вантаж). Тут думки народних депутатів і митників практично збіглися. За словами Сергія Терьохіна, введення трансшипменту вигідне, приміром, і Україні, і Росії. Наша сусідка могла б використовувати порти Чорного моря для своїх вантажів — для експорту й імпорту.
Новинка проекту Митного кодексу — це створення інституту так званих уповноважених економічних операторів, тобто суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють експортно-імпортні операції з мінімальною участю митних служб. До речі, цей пункт викликав дискусії між народними депутатами і керівництвом ДМСУ.
Валерій Хорошковський говорив про необхідність створення департаменту митних посередників, які обробляли б весь масив попередньої інформації, щоб у подальшому надавати якісний сервіс суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.
Сергій Терьохін висловив іншу точку зору: «В Іллічівському і Одеському морських торговельних портах замість «єдиного вікна» ми побачили «єдиний офіс», у якому розташовується близько восьми різних служб. Виходить, що ідеологія «єдиного вікна» не працює — представник суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності контактує з кожним зі співробітників контролюючих органів. Водночас у багатьох країнах Європи документи на вантажі приймає не митник, а спеціальний уповноважений».
Новий Митний кодекс, підкреслили учасники виїзного засідання, ще буде обговорюватися. Головне, щоб він працював на економіку держави і на її зовнішньоекономічну діяльність.
Не трансвестит 2008-06-20 / 11:40:00
Интересно и непонятно, так кто же всё-таки А. Деркач? Регионал, Социалист или ёщё кто-то? Какая вообще у него ориентация? Подобные слуги народа больше напоминают игроков на скачках, которые делают ставки на политические партии, как на лошадей, чтобы потом на их спинах въехать в ВР. Партийные идеи таким людям чужды. Их главная задача сохранить свой бизнес и тех, кто им помогает. В Харьковском случае – это такая цепочка: зам. Пред. ГТСУ Пашко П.В., далее следует нач. Харьковской таможни Прудников М.И., а также все остальные, кто занимает ключевые должности. Всех этих людей объединило Харьковское ракетное училище им. Крылова, выходцами из которого они являются. В Харькове даже придумали этому название «Крыловский Спрут». Скорее всего, что такую же цепь можно увидеть и в других регионах восточной Украины. Первыми её звеньями будут – всё тот же вышеупомянутый депутат и его близкий друг, и соратник П.В. Пашко.