Мешканці гуртожитку стверджують, що їхні помешкання (21 квартиру) посадовець викупив у ВАТ «Будівельні матеріали» за 195 700 гривень (близько 40 000 доларів, тобто 1 905 доларів за одну квартиру) у 2004 році та оформив на свою дружину Н. Бігунець, а згодом переоформив на свого батька. Підприємство, стверджують мешканці, узагалі незаконно продало гуртожиток, включивши його у ліквідаційну угоду, при оформленні процедури банкрутства. Прокуратура Ужгорода порушали кримінальну справу за фактом незаконно продажу гуртожитку, проте закрила її за відсутністю доказової бази. А Господарський суд Закарпатської області визнав дійсним договір купівлі. Натомість, таке рішення скасував Вищий господарський суд України.
Мешканці проданого гуртожитку організували мітинг під стінами Ужгородської митниці, де заявляють, що не мають змогу придбати нове житло навіть у кредит та у разі виселення опиняться на вулиці з неповнолітніми дітьми. Проте одна з мітингувальників заявила кореспондентові ЗІКу, що більшість мешканців гуртожитку отримали квартири ще від підприємства, на якому працювали, а з гуртожитку не хочуть виселятися, бо там живуть їхні діти з уже власними сім’ями.