Огірок належить до теплолюбних, вологолюбних та світлолюбних культур, яким необхідні регулярні підгодівлі в процесі вегетації. Для підживлення огірків використовують не лише мінеральні та органічні добрива, але й різноманітні народні засоби. Давайте розберемось, чим краще підживлювати огірки, щоб результат з врожайності вас потішив.
Огіркам найбільше необхідні азотні добрива, фосфор, калій, магній, кальцій та мікроелементи: цинк, бор, марганець. Кращим вибором для підгодівлі огірків стануть комплексні мінеральні добрива, в які входить одразу кілька елементів. Серед комплексних добрив найбільшою популярністю користуються: нітрофоска, азофоска, нітроамофоска та діамофос.
Першу підкормку огірків необхідно провести в фазі 2-4 листків. На цьому етапі акцентуємо увагу на азотних добривах, зокрема, аміачній селітрі чи карбаміді, що сприяють гарному росту та збільшенню зеленої маси рослин. А при вирощуванні огірків на кислому грунті, ці добрива варто замінити на кальцієву селітру.
Через 3-4 тижні починається фаза цвітіння та зав’язування плодів. В цей час огіркам необхідний фосфор та калій, тому добре буде використати для підживлення суперфосфат, сірчанокислий калій або калій магнезію. Не варто також забувати про мікроелементи та амінокислоти.
Позакореневе підживлення огірків у відкритому грунті проводять не менше двох-трьох разів за період вегетації: у фазу 2–4 справжніх листків, на початку цвітіння та під час плодоношення. Корисні поживні речовини, що потрапляють на листя, поглинаються рослинами набагато швидше, ніж при кореневому підживленні. Завдяки позакореневому живленню ми усуваємо проблеми дефіциту необхідних елементів: бору, магнію, кальцію, марганцю, цинку. Наприклад, підживлення бором сприяє росту та зав’язуванню огірків, а амінокислоти допомагають рослинам подолати температурні стреси, що нерідко трапляються в червні. Позакореневе живлення огірків під час цвітіння допомагає прискорити початок плодоношення, збільшити кількісні та якісні показники врожаю, та продовжити тривалість плодоношення.
Варто пам’ятати, що на цьому етапі слід уникати підживлення азотними добривами, щоб запобігти накопиченню нітратів у плодах.
Основні елементи живлення огірків у теплицях є незмінними, як і для відкритого грунту: азот, фосфор, калій, магній, кальцій. Але різниця у тому, що в теплицях об’єм грунту є обмеженим, тому до підживлення треба бути особливо уважним. Щоб запобігти надлишку елементів живлення та їх накопичення у грунті, робочі розчини для підживлення варто робити нижчої концентрації.
Крім згаданих вище мінеральних добрив, багато хто використовує на своїх ділянках різноманітні народні засоби підживлення. Давайте розберемось і з ними.
Городники стверджують, що підкормка огірків дріжджами – надзвичайний та корисний спосіб підживлення. Завдяки йому прискорюється ріст та плодоношення огірків, покращуються якісні показники врожаю. Але цукрово-дріжджовий розчин полюбляють не лише огірки, але й грибкові хвороби. Тому, після застосування дріжджів, вам може знадобитись додаткова фунгіцидна обробка.
Підживлення попелом – ще один популярний спосіб живлення. Якщо ви знаєте, де росли спалені дерева чи рослини, та зібрали золу з власної печі, користуйтесь на здоров’я. Лише зверніть увагу, що для вирощування огірків необхідний нейтральний рН, а зола підлужнює грунт. Якщо ми не знаємо походження спалених дерев чи пелет, краще не користуватись цим засобом, адже в золі можуть бути залишки важких металів чи отруйних речовин. Особливо, якщо спалювати фарбовану деревину, чи кинути в багаття залишки пластикових виробів.
Прибічники цього народного методу стверджують, що йод сприяє росту огірків, захищає рослини від грибкових та бактеріальних захворювань. Небезпека полягає в тому, що висока концентрація парів йоду може спричинити отруєння та опік слизової оболонки дихальних шляхів. А низькі концентрації йоду в розчинах не мають жодного ефекту ані на хвороби, ані на ріст рослин. Особливо небезпечно використовувати йод в теплицях.
Серед плюсів, які виділяють прихильники цього засобу, - захист від грибних хвороб та шкідливих комах. Хочемо зазначити, що харчова сода, як і зола, підлужнює грунт, після чого може спостерігатися припинення розвитку рослин, формування дрібних та викривлених плодів та пожовтіння листя.
Звичайно ж, вам самим вирішувати, якими саме засобами користуватись на власній ділянці, головне – тримати баланс та дуже грамотно підходити до живлення, щоб врожайність вас потішила.