Нині у держлісфонді області є орієнтовно 699,2 тис. га. Ліси в 'горах виконують, з одного боку, дуже важливу економічну функцію і ще більшу—захисну: ґрунтозахисну, водорегуляторну, клі-матоутворюючу і естетичну. В 1993 році після реструктуризації лісового комплексу області, комплексні об'єднання — лісокомбінати були передані в руки одного господаря — Державного управління лісового господарства. Це було помилкою, оскільки держлісгоспи об'єднали функції лісового господарства, лісової і деревообробної промисловості. Зрозуміло, що така структура в лісовому комплексі сприяла орієнтації держлісгоспу в основному на лісовирубку. Тому й маємо, що лісове господарство перебуває зараз в надзвичайно занедбаному стані, бо не проводяться роботи, пов'язані з лісопосадкою, доглядом і охороною лісу. За останні десятиріччя рубки промислового або головного користування проходять зі значними порушеннями "Правил рубок у горах" і "Лісового кодексу України", оскільки як у хвойних, так і в листяних лісах вдаються до суцільних рубок. Крім
того, на значних площах застосовуються і рубки, які рекомендовано проводити тільки на рівнинних ландшафтах Сибіру — концентровані рубки, при яких суцільними рубками охоплюються цілі схили гір та хребтів. Уже близько двадцяти років цілодобово ланцюги лісовозів з кругляком вивозять наші елітні ліси і за безцінь реалізовують за кор-. дон. На жаль, держава від таких торгів має дуже незначні прибутки.
Природа жорстоко карає людей за порушення віками існуючої закономірності між живою та* неживою її складовими. Хижацькі рубки зруйнували цю екологічну рівновагу в горах, що й призвело до катастрофічних повеней в 1998 та 2001 роках, які завдали природі і народному господарству області не мільйонних, а мільярдних збитків (якщо враховувати процес руйнування лісових ґрунтів).
Що пропонує з огляду на це міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем для боротьби з паводками та повенями в Українських Карпатах? Справа в тому, що ліси знищені на знач-
них площах варварськими рубками, до того ж усі 18 держліс-госпів приховують справжній сучасний стан лісів, не вказуючи те, що лісовідновлення культурами на лісовирубках відбуваються тільки в середньому на 50% вирубаних площ, а 50% заростає травами та чагарниками. Я боюся навіть подумати, якими будуть ліси Закарпаття через 20 років — сильно розба-лансовані, малопродуктивні. А частина площ, де пройшла ерозія ґрунту аж до материнської породи, перетвориться в кам'янисті пустелі. Вважаю, що тепер найбільш актуальними слід вважати питання припинення варварських рубок лісу і всю увагу варто приділити реконструкції лісонасаджень і лісовідновлю-ючим процесам. Ці заходи можна застосувати тільки після того, як:
1. Буде створено незалежну Державну комісію, сформовану з висококваліфікованих спеціалістів, які визначать справжню картину сучасного стану лісового комплексу. Ця ж комісія має розробити Генеральний план реконструкції і відновлення лісо-культур на варварськи обезліс-нених лісових площах.
2. Відбудеться обов'язкова реструктуризація сучасних держ-лісгоспів, які належать Держко-мітету лісового господарства України, за зразком, який віками існує в країнах Західної Європи. А вже на базі Держкомлісго-спу потрібно створити Міністерство лісового господарства, яке буде займатися посадкою, доглядом і охороною лісонасаджень, та Міністерство лісової і деревообробної промисловості.
3. Обов'язково буде створена незалежна Державна інспекція лісів, яка б була укомплектована висококваліфікованими спеціалістами з високою оплатою праці й підпорядкована Кабінету Міністрів України.
Василь КОМЕНДАР, професор, науковий керівник міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем (МНДЛ ОПЕ) УжНУ