За даними німецької сторони, в Ужгороді поховано близько 230 військових. Фахівці організації працювали на закритому для поховань цвинтарі біля нинішнього обласного кардіодиспансеру ще в 2006 та 2009 роках. Тоді припускали, що поховання на цьому кладовищі можуть бути біля могил часів Першої світової війни. Однак німецьких солдатів не знайшли, тому просили колег у Берліні активізувати пошуки якоїсь більш детальної інформації.
За словами Мирона Старка, згодом їм передали архівний аерофотознімок, який зробили німці перед тим, як відійшли з Ужгорода у 1944 році. Ці документи після операції військ союзників опинилися в Америці і зберігаються в Бібліотеці Конгресу США. На фото видно цвинтар, дорогу (нинішню вулицю Климента Тімірязєва) і між ними є світлий квадрат, що, припускають, є свідченням свіжоскопаної землі. Тому зараз у цьому квадраті почали діагонально прокладати рів і за знайденими кістками уже роблять припущення, як розташовувалися ряди могил. Анатолій Сухолов, директор КП "Ужгородський комбінат комунальних підприємств" Ужгородської міської ради, зазначив, при цьому підтвердилися відомості, що захоронення проводили не глибоко (близько метра), адже загалом була установка, що війна принесе перемогу і загиблих заберуть для поховання вдома.
Мирон Старко розповідає, що в Ужгород прибуло 4 фахівців, копають обережно, за методикою археологів, знайдені кістки акуратно відбирають, бо згодом їх перепоховають на цвинтарі в селі Потелич Жовківського району Львівської області неподалік кордону з Польщею. Там уже розміщено останки близько 16 тисяч німецьких військових, знайдених на території 8 областей Західної України.
Народна спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями займається пошуком захоронень військових в усіх країнах світу, де могли бути німецькі солдати. В Україні мають центральний офіс в Києві та 4 представництва у різних куточках нашої держави. На проведення робіт в Ужгороді та інших містах Закарпаття мають дозвільні документи, у тому числі з Міністерства культури України та Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. «Примирення над могилами. Робота в ім’я миру», – гасло під яким проводяться пошуки, наголошує Мирон Старко. Також він подякував за сприяння КП "Ужгородський комбінат комунальних підприємств".
Ицик 2019-09-06 / 11:28:25
А била така свиня koцабська у 30-х за чехів.
Колишній праффєссар метематики з СПб, втік від червоних. Чехи йоми роботу дали - викладати математику у Мукачівській горожанській школі.
Бізонь, бив злий на цілий світ - де сталічний універ, а де якесь провінційне "педучилище"?!
Айбо головнойє - як до наших учнів/студентів ставився! У нього били лем 2 категоріі, котрі визначав після відповіді на питання "Где атец работает?" - "гусь", авадь "гєнєрал".
"Садіісь, гуусь!" - ніколи така дитина не могла мати вище за нашу "3"! А "гєнєрала" отиць мав регуларно прийти і принести праффессару-хабарнику.
А як обясняв алгебру: (а+б) *квадрат ... "єтат пан с єтім танцуєт, а єтім танцуєт, а єтат с єтім" Спробуй, зрозумій!
А чом? А шоб завалити. Шоб атєц "гєнєрала" прийшов і просив про репетиторство
Говерла 2019-09-06 / 08:36:32
На Дніпрових кручах коли Букрина чорні археологи розкопували мумифіковані трупи німецьких вояків. Загортали в якусь обгортку і приносили прямиком під Німецьке посольство в Києві. То їх вигонили з під посольства, німці не хотіли навіть спілкуватися. Тому оці розкопки піж Ужгородом закінчаться так само - лише задарма ґрунт перекопують.
Бублик 2019-09-06 / 08:27:13
Ицику,а хто такий професор Бернштайн?
Давід 2019-09-05 / 22:35:33
В Ужгороді в районі обласної лікарні дотепер лежать рештки німецьких або угорських солдат,наспіх похованих нашими в кінці жовтня 1944р.
Ицик 2019-09-05 / 18:09:53
Перебачте, кого-кого вулиця? А він яким боком до Ужгорода, Закарпаття? Він у свій час точно про таких не чув! Москва з СПб - ось де жив-працював. Якби він ще був одним з при-царських професорів-емігрантів, що чехи прихистили, у тому числі й у нас на Підкарпатті (наприклад, паскуду Бернштайна у Мукачеві). А роботи Тим-ва якраз лисенковці і використали - доносили на вчених-генетиків, садили іх до Йовжко-бачія лагрів.
Так що той Климент ще той фрукт. Перейменувати!