Аж тут як грім серед ясного неба: після семи голосувань і гарячих дебатів, які тривали півдоби, Шевченківський комітет серед 11 цьогорічних переможців назвав і Василя Сідака. Найпрестижнішу премію України в розмірі 130 тисяч гривень наш земляк отримає за мистецький цикл «Дерев’яна скульптура» (2003—2007). А висунула його на здобуття Національна спілка майстрів народного мистецтва України.
Сам Василь Сідак не вірив у свою перемогу і особливої уваги з боку журналістів до своєї персони навіть після висування не помітив. Перемога нашого скульптора є тим несподіванішою, що його конкурентами були справді потужні і відомі всій Україні митці. Наприклад, Роман Петрук зі Львова, Прокіп Колісник із Пряшева, ілюстратор Кость Лавро з Києва. Але Шевченківський комітет мав свою думку – для Закарпаття сприятливішу. Багато хто пояснює це тим, що до нього входять більше письменників, ніж митців. Відповідно, в літературі вони розбираються краще. Принаймні мали би.
Але й серед трьох цьогорічних переможців-літераторів принаймні двоє є вельми несподіваними. Це поет Петро Перебийніс та прозаїк Любов Голота. Третя авторка -- Віра Вовк вже знана хоча б тим, що є найвідомішою українською письменницею Латинської Америки.
У тіні премії Шевченка залишилися такі першорядні українські літератори, як Василь Шкляр, Галина Пагутяк, Олег Чорногуз, Василь Портяк. Так що минулорічний неуспіх нашого Дмитра Кешелі можна порівнювати з куди більшими незаслуженими прикростями.
У цьому зв’язку хочеться згадати ще й про таке. Номінування Дмитра Кешелі практично пройшло без активної підтримки рідного краю. Не було організовано нашому прозаїку ні презентації в Києві, ні потужної інформаційної підтримки у столичних мас-медіах. Ясна річ, за таких умов важко виграти найпрестижнішу національну премію. Василю Сідаку, либонь, допомогла його виставка, яка відбулася в Києві напередодні засідання Шевченківського комітету. Але Закарпаття до неї теж не було причетне. Тож виходить, що наші земляки стають Шевченківськими лауреатами самі по собі, а не завдяки підтримці рідного краю.
До речі, Шевченківським лауреатом за дерев’яну скульптуру свого часу був Василь Свида, який народився неподалік Середнього – у Пацканьові. Так що з деревом наші майстри працювати вміють.
Серед інших цьогорічних Шевченківських лауреатів – гурт «Піккардійська терція», документальний серіал Михайла Ткачука «Загадка Норильського повстання», вистава «Про мишей і людей» з Наталією Сумською та Богданом Бенюком у головних ролях (ужгородці мали змогу її бачити у 2006 році), композитор Геннадій Ляшенко, вистава «Берестечко» Рівненського обласного українського театру.
Наказ про вручення премії має ще затвердити Президент. Нагороджують нею традиційно 9 березня – на день народження Кобзаря.
Камуфляжник:) 2008-03-01 / 21:16:00
Для того, чтобы проснуться знаменитым, этот человек пахал денно и нощно...
Делайте все также, и может тоже прославитесь...:)