У споживчому кошику закарпатців побільшає імпортних товарів, але вони все ж не замінять вітчизняні, — переконаний заступник начальника Головного управління економіки Закарпатської ОДА Василь Папп. За його словами, для споживачів зі вступом до СОТу з’явилися абсолютні переваги, зокрема, завдяки уникненню митних бар’єрів покращиться доступ високоякісних товарів на ринок, ціна яких знизиться. Водночас подешевшає і внутрішня продукція, що створюється із використанням імпортних складників чи на обладнанні, завезеному з-за кордону.
Узагалі вступ до СОТ В. Папп вважає надзвичайно позитивною подією, яка, на його переконання, зумовить стрімкий економічний розвиток та пришвидшить економічну інтеграцію Україну у світовий простір, європейські структури. «Переваг однозначно більше, ніж недоліків, — вважає доповідач. — Капітал давно перейшов кордони, на території Закарпаття працюють транснаціональні корпорації, міжнародна співпраця просто отримала організаційне обрамлення. У результаті покращиться добробут громадян, Україна наблизиться до світових стандартів соціальної сфери».
Економіка Закарпаття, вважає В. Папп, за 5 років, відведених на перехідний період, зможе довести власну конкурентоспроможність. Посадовці очікують, що підприємства усвідомлять важливість стандартизації та сертифікації продукції, без чого неможливий вихід на зовнішні ринки.
Малий бізнес існуватиме безперешкодно, вважає фахівець, оскільки він безпосередньо «відчуває» споживача, тоді як транснаціональним корпораціям це вдається важче. На світовому ринку Закарпаття, за словами В. Паппа, позиціонує себе у першу чергу з точки зору туризму. А також як область, яка «вміє працювати з іноземними інвесторами».
Степан Нодь, перший заступник начальника управління агропромислового комплексу Закарпатської ОДА не погодився із побоюваннями, що Україна після вступу до СОТ буде заполонена імпортними товарами, а значна частина підприємств просто не зможе функціонувати далі. Закарпатські підприємства переробної галузі вже давно «одною ногою» перебувають у СОТ, — каже фахівець, — тобто працюють за міжнародними стандартами. Чимало місцевих виробників постачають свою продукцію до Голландії, Ізраїлю, США, Німеччини та ін. держав. Із Закарпаття експортують вина, мінеральні води, плодоовочеву консервацію тощо. Ужгородський коньячний завод, як і підприємства, що розливають мінеральну воду, – вже дано відповідають вимогам держав СОТу. Натомість важко буде нерозвиненим підприємствам і тим, що не залучали іноземні інвестиції, багато з них таки зупинять свою діяльність, — вважає С. Нодь. В агропромисловому комплексі, за словами експерта, є певні труднощі. Проте їх намагатимуться подолати саме у 5-річний перехідний період. Майбутнє — за впровадженням нових технологій, сучасних наукових підходів у рослинництві і тваринництві. Степан Нодь також зауважив, що у рамках СОТу вже не можна буде так неефективно використовувати змелю, як це є на Закарпатті сьогодні. Урожайність з гектару повинна підвищитися щонайменше удівчі у наступні 2 роки. Державну підтримку отримають лише ті, хто працюватиме на відповідному рівні та застосовуватиме передові технології. Це і викликає побоювання у дрібних виробників. Для них вихід, на думку фахівця, — це об’єднання кількох власників землі у спільні господарства. Сьогодні 96 % закарпатських агровиробників — це дворогосподарства. Тоді як майбутнє — за укрупненими фермерськими об’єднаннями. Позитивні приклади вже з’являються. Закарпаття – малоземельне, але має свою перевагу — кліматичні умови добре підходять для вирощування овочів, виноградництва тощо. Державні дотації будуть надаватися тим, хто вирощує сировину, а не на виробників безпосередніх продуктів харчування, — повідомив С. Нодь. Мало захищені верстви населення отримають пряму адресну дотацію. Тобто дотуватимуть не хлібопекарів, наприклад, а безпосередньо людей, у яких виникають труднощі із придбанням хліба за ринковою ціною. Аграрний сектор Закарпаття, переконаний С. Нодь, лише виграє від вступу держави до СОТ.