Село Пузняківці - одне із небагатьох у Мукачівському районі має статус гірського населеного пункту. А це означає, що, окрім мізерних надбавок до зарплат і пенсій, селяни змушені миритися з цілою низкою проблем. Найболючіша з яких – малоземелля.
Мізерні клаптики городу тут схожі на вишиванки: рядок буряків, два - картоплі, а далі - трохи кукурудзи, по якій в”ється квасоля. Попід вікнами - не квіти, а петрушка і кріп. Так горяни економлять землю, якої їм не дала спочатку природа, а потім і чиновники.
Голова села нарікає, кілька років поспіль безуспішно оббивала пороги різних інстанцій: ані грошей, ані державних актів. Захопити землі самовільно селянам завадила законослухняність. Тепер шкодують, що, замість врожаю, змушені рахувати збитки.
У п’ятьох селах Пузняковецької сільради вимушених безземельників майже півтисячі. Усі - пенсіонери. Кажуть, якщо землю і поділять між ними, то самотужки обробити її уже не зможуть. Нині там суцільні чагарники, а сільгосптехніки в селі нема.
Усіх чиновників, винних у селянських бідах, навряд чи вдасться притягти до відповідальності, кажуть у Мукачівській районній прокуратурі. Хтось звільнився, хтось давно на пенсії. А от зібрані гроші віднайти вдалося. Однак селяни проти дисциплінарного чи адміністративного покарання винуватців. Вони радять зобов”язати їх власноруч зорати та засіяти занедбану землю.
1+1
09 серпня 2006р.
Теги: