Василь Габда – класична постать закарпатського малярства ХХ століття, самобутній представник його третьої хвилі. Класичність Габди – в досягненні досконалості, майже ідеального свого способу художньої інтерпретації, що набув трансцендентних ознак, і з плином часу вплив його творів на глядача лише посилюється. Класичність передбачає також повноту, завершеність конструкції чи художнього космосу митця, в якому всі атрибути, об’єкти, теми чи сюжети творять одухотворенну субстанцію, проникнуту особистістю художника – його енергією, пристрастю, ніжністю, хвилями його найтонших переживань. Зрештою, класичність Габди – у вражаючій простоті його творів. Це той ідеальний і не просто отриманий результат, коли, як у класичній музиці, стриманість поглиблює, увиразнює тему, а раптовий емоційний спалах полишено глядачеві як його глядацьке відкриття і художній досвід.
Стриманість має своє забарвлення, і у Габди вона - золотиста. Подібним чином “золотим” називають оперний голос, а “золотим перетином” - композиційну збалансованість, рівновагу. Кращі роботи майстра відсвічують золотом без позолоти. Це якість душі, яку нічим не заміниш, основний ціннісний ресурс мистецького твору, коли завмираєш перед картиною і несподівано приходить тихе усвідомлення: перед тобою – шедевр.
Василь Габда стримано й збалансовано прожив своє життя. Господь нагородив його незрадливою доброзичливістю, відчуттям такту й шани до ближнього, відсутністю інстинкту примітивної змагальності за місце під сонцем чи ствердження себе ціною інших. Він усе зробив сам і досяг успіху своєю працею і натхенням, і мав неабияку насолоду від життя і від праці художника. Його любили й шанували, а він завжди залишався вірним мистецтву, родині, друзям, предкам і, зрештою, рідній вулиці Берчені, на якій, у збудованому власними силами будинку, прожив усе своє життя, відгукується про художника мистецтвознавець Михайло Сирохман.
Владислав Габда (Vlad Gabda) – заслужений художник України. Народився 27 лютого, 1961 року. Працює в стилі станкового живопису, інсталяцій, перфомансів, акцій. Батько – Народний художник України. Мати – вчитель. Сестра – лікар.
З 1976 по 1980 роки навчався в Ужгородському художньому училищі.
Персональні виставки: Словаччина (м. Сніна, м. Комарно); Угорщина (м. Будапешт, м. Ніредьхаза, м. Мошод Мадьар Овар, м. Торок Балинт); Німеччина (м. Кенингсфельд); Сербія (м.Ужице); Франція (м. Авіньйон).
Учасник молодіжної всеукраїнської виставки в США, Єльский університет.
У 2002 р. – присвоєно звання "Ерделі – Бокшая" в області образотворчого мистецтва.
З 2004 р. щорічно запрошується на симпозіуми і виставки у Франції: м. Авіньйон, м. Арль, м. Аксель – Прованс, м. Ніцца, м. Марсель.
2006 р. – ювілейна виставка, галерея Ужгород. 2011 р., лютий – ювілейна виставка, галерея "Ужгород".
2012 р. – персональна виставка м. Львів, музей сучасного мистецтва.
2013-2015 р. – учасник виставок сучасного мистецтва у “Галереї Ілько” і у галереї "Коридор", м.Ужгород.
У 2016 р. – персональна ювілейна виставка, Закарпатський художній музей ім. Й. Бокшая, м. Ужгород.
2016-2017 рр. – учасник виставок сучасного мистецтва у “Галереї Ілько” та обласних виставок у Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая, м. Ужгород.
Виставка "Габда" триватиме до 10 лютого.
влад 2019-01-08 / 15:14:51
...що ж це за звання " Бокшая-Ерделі"?...(див.біографію Владислава)
Slipak 2019-01-06 / 21:51:28
"Батьково-синовий синдикат",а можливо?- і бізнес..Вот таке мисте-цтво..тепер на жаль сімейний бізнес(більше і дорожче продати картини.особливо за кордоном-за валюту),Хоча талант,виховання , худож.школа -не спорю..Шкода