Психологи кажуть: така зміна може бути як позитивною для одних, так і негативною для інших людей.
Наталія БРАТАСЮК, психолог:
– Ми є діти природи. Природа засинає, наше тіло теж рухається туди. Є потреба розслабитися, пасивно проводити час, є потреба подовше поспати. І в цьому сенсі переведення годинника є добре, бо будемо мати довший ранок чи довший вечір.
Фахівці визнають: переведення годинників на літній чи на зимовий час у будь-якому разі позначається на організмі людини, особливо на дітей та осіб похилого віку. І кожному потрібен індивідуальний час для адаптації.
Наталія БРАТАСЮК, психолог:
– Кому підходить літній ритм. І тоді така людина буде більше страждати на тлі осені, зменшення серотоніну в організмі, менше зелені навколо. На цьому фоні може розвиватися сезонна депресія. Якщо людині підходить більше зимовий ритм, де більше розслаблення, де більше темної пори, де менше яскравих барв, то для такої людини це буде позитив і більшим стресом буде перехід потім на літній час.
Для того, щоб легше ставитися до переведення годинників і переходу на осінньо-зимовий період, психологи мають кілька порад.
Наталія БРАТАСЮК, психолог:
– У сенсі профілактики — лампи денного освітлення. Економити на світлі, для кого воно важливе, не потрібно. Можна оточити себе яскравими барвами. Щось принести в інтер’єр щось таке, що буде радувати і тішити. Обстановку можна заповнити приємними запахами. Тепер це все доступно і не надто коштовно.
У 2011 році Верховна Рада вирішила залишити літній час на постійній основі. Тоді це викликало невдоволення передусім на західній Україні, де сонце сходить пізніше. Після певної критики парламент скасував постанову. Відтоді в нашій державі годинники переводять, як і раніше.
УжІнформ