За словами директора аеропорту Олега НЕБОРАКА, без серйозного ремонту злітно-посадкова смуга простояла з 1989 року. Хоча різними порціями з того часу «з'їла» близько мільйона гривень - на ямковий ремонт. Цього року обласна рада мала намір передати аеропортові ще 600 тис. грн., але влітку депутати спеціально вибралися подивитися, які проблеми в аеропорту і що можна зробити для їх вирішення. Після тієї екскурсії виділили ще 2,7 млн грн, аби нарешті зробити належної якості трасу для літаків. Тендер на виконання робіт виграла ДСУ-58, що входить до київської корпорації «Золоті ворота». Працюючи з 9 жовтня, до грудня практично завершили основну частину робіт —- покрили якісним спеціалізованим асфальтом 56495 кв. м. Тобто при довжині смуги 2040 м і 40 м ширини заасфальтовано середню частину завширшки 25 метрів та вздовж обох боків смуги по 2 метри так званих пантусів безпеки. Зроблено вже й розмітку. Продовжити роботи планують навесні наступного року. Для цього, за словами Неборака, вже передбачено 2,2 млн грн виділити рішенням сесії облради.
На нову смугу виконавці дають навіть два роки гарантії. А після завершення робіт вона проходитиме державну сертифікацію.
Взагалі, українські аеропорти дістають сертифікати за 12 параметрами, які враховують, зокрема, авіаційну безпеку, світло-систему, пожежну безпеку тощо.
Якість злітної смуги для Ужгорода дуже важлива ще й тому, що, за словами Олега Миколайовича, дедалі частіше до нас приватними літаками літають європейські інвестори й охочі відпочити. Такі рейси нині становлять 60 % усіх літаків, які сідають-злітають в Ужгороді. Це здебільшого невеликі літаки «Цесна», переднє колесо яких має дуже малий діаметр. Якщо воно потрапить навіть у невелику вибоїну, може зламатися стійка, до якої прикріплене колесо й, крім того, що станеться трагедія, доведеться ще й відшкодовувати власникам збитки.
До того ж Закарпаття задекларувало, а помаленьку вже й починає втілювати один із основних напрямків розвитку - перетворення на курортно-рекреаційну зону. Нещодавно відбувся відкритий конкурс, який визначив переможця, що обіцяє до «Євро-2012» перетворити тільки одну частину Боржавських полонин у цілорічний курорт світового рівня. Не менш амбіційні проекти готуються й в інших районах краю.
Щоб туристи могли до нас дістатися - легше, дешевше швидше й реалістичніше зробити 2 км злітної смуги, ніж прокласти через гори якіснішу залізницю. Перспектива, що навіть за кілька років рейками до Львова доїздитимемо швидше, ніж за 7-8 годин, а до Києва — за 17— 18, — дуже примарна.
Навіть нині, з 20-х чисеп грудня й до кінця січня, особливо якщо буде сніг, кількість прибулих на Закарпаття повітряним транспортом може зрости вдвічі. А загалом до кінця року Ужгородський аеропорт планує вийти на 1100 рейсів протягом усього 2007-го. У грошах щорічний приріст становить додаткові 300-350 тис. грн. Проблема — хіба що подорожчання пального, а відтак і вартість квитків, які з Ужгорода тепер коштують близько 670 грн.
А ще - те, що нинішнє керівництво міста затято не хоче розуміти потребу і перспективність аеропорту для Ужгорода, воліючи просто продати або забудувати землю. Для цього навіть відмовилися надати аеропорту пільги в оплаті за землю. За словами Олега Неборака, це єдине в Україні таке рішення міської ради. Тепер 70% щорічного платежу за орендовану земля, який іде містові, повітряна гавань платить повністю, а на 30 %, що опиняться в обласному бюджеті, депутати надали 90-відсоткову знижку. При тім, що аеропорт уже кілька років як перейшов у комунальну власність області, приносячи їй хіба видатки. Хоча вкладання у злітно-посадкову сучасну і якісну смугу - це інвестиції в майбутнє, швидкі пересування, причетність нашої провінції до столиці, Європи і світу.