Нещодавно у «Видавництві TIMPANI» вийшла у світ чергова збірка пісень «У моїх Карпатах». Цей пісенник постав як результат творчої співпраці відомого співака й композитора Петра Матія та поетеси Софії Сороки. Збірник поділений за тематикою на три розділи, в які ввійшли духовні, соціально-ліричні та дитячі пісні. Тематика її ліричних творів досить широка і різноманітна. Це любов до матері, Батьківщини, Бога і світу. У вірші «Подяка», що не випадково відкриває збірку, автор висловлює щиру вдячність Всевишньому за подароване їй життя, за кожну прожиту хвилину, за небо, сонце, землю і воду, Вкраїну – за все суще на Землі. Вона просить Бога дати їй терпіння гідно нести свій хрест, щоб не втратити сумління, щедрості й доброти. Вона благає його зберегти в її серці любов, віру й надію, дати їй сили жити й творити.
У поезії «Благословення» поетеса дає настанови синові як прожити своє життя з любов’ю і Богом у серці, без ненависті й зради. Вона закликає його пам’ятати отчий дім, бути гідним, пишатися своєю родиною, любити свою Батьківщину. Є у збірці також вірші, присвячені коханню, коханій, рідному краю, Ужгороду.
Вагоме місце у творчості Софії Сороки займає дитяча поезія, тож не випадково вона теж ввійшла до пісенника. Її вірші виховують дітей у дусі національної свідомості, любові до рідного краю.
Софія Сорока – автор понад десятка книжок, її твори отримали схвальні відгуки відомих письменників та літературознавців. Серед тих, хто писав про її творчість, – Василь Поп, Петро Скунць, Василь Габорець, Надія Ференц та інші. Зокрема, кандидат філологічних наук Надія Ференц, відгукнувшись на збірку «Хатка незвичайна», пише, що Софії Сороці варто працювати в жанрі дитячої поезії, бо вона – її стихія, покликання. А письменник, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка Петро Скунць свого часу відзначив: «Може, комусь вірші Софії Сороки видадуться простуватими – що ж, вони не розраховані на юрбу, вони шукатимуть спорідненої душі».
Загалом поетична творчість Софії Сороки надзвичайно позитивна і життєствердна, дарує оптимізм, надію на краще майбуття. Вона сповнена простої, але вірної філософії життя, народної мудрості, яка слугує нам своєрідним дороговказом, вчить простим істинам, що робить нас щасливими, гармонізує наші стосунки зі Всесвітом.
Творчий доробок поетеси, її праця на ниві культури гідно оцінені. У 2007 році їй присвоєно почесне звання заслужений працівник культури України. Пісня «Мої Карпати» (слова Софії Сороки, музика Миколи Попенка) була відзначена обласною премією, а за пісню «Благословення» (слова Софії Сороки, музика Василя Гайдука) у 2002 році була нагороджена дипломом обласного пісенного конкурсу «Єдина Україна». Нині її пісні у репертуарі Державного заслуженого академічного Закарпатського народного хору, академічного хору «Cantus» та багатьох інших професійних та аматорських колективів, окремих виконавців.
Володимир Мишанич для Закарпаття онлайн