Ось так вправно із глиною та гончарним кругом вправляється Руслан Жентичка – учень 8 класу ужгородської ЗОШ №16. Він уже майже два роки займається гончарством у гуртку «Чарівний глечик». Руслан є правою рукою для свого вчителя та прикладом для друзів у гуртку.
Руслан ЖЕНТИЧКА, учень гуртка «Чарівний глечик»
Ми творимо дива. Ми можемо зробити будь-які глиняні витвори: чи то хатину, чи то тарілку. Мені дуже подобається, займаюся цим два роки, коли Олександр Іванович прийшов у нашу школу, дуже мені сподобався. І я з самого початку став його правою рукою.
Центр арт-терапії – гончарна майстерня «Чарівний глечик» — з’явилися в ужгородській школі №16, яка розташована у Дравцях, у грудні 2015-го. Проект втілили завдяки співпраці управління освіти Ужгородської міськради та Карпатського агентства прав людини «ВЕСТЕД», за підтримки та сприяння уряду Словаччини, Словацького агентства з міжнародного розвитку та співробітництва. Це малий ґрантовий проект, розрахований на облаштування майстерні та закупівлі необхідного гончарного обладнання.
Микола ЯЦКОВ, керівник проекту ГО «Карпатське агентство прав людини «ВЕСТЕД»
Левову частку цього проекту, підтриманого словаками, це складає обладнання, яке коштувало 5 тис. євро. Це дві муфельні печі, це шаровий млин, турнетки, гончарний круг механічний, гончарний круг електричний. Матеріали такі підручні, які можна і самим виготовити. Закуповували таке обладнання, у якому б могли використовувати і нашу місцеву глину. Викладач її підводить до такої кондиції, яка може використовуватися навіть тут.
На заняттях діти в основному працюють із білою глиною з села Онок на Виноградівщині. Цей матеріал має антисептичні властивості. Майстерня працює щоденно, діти у двох групах (молодшій і старшій) займаються двічі на тиждень. Є також й індивідуальні заняття, зокрема із дітьми з особливими потребами.
Оксана ОЛАШИН, директор ужгородської ЗОШ №16
Насправді, це незвичайний гурток. Це центр арт-терапії, його мають змогу відвідувати дітки нашої школи, всі ужгородські дітки. А особливо тішить те, що сюди ходять дітки з особливими потребами. Саме на них і орієнтовані ці заняття. Вони приносять не просто велику користь, ми бачимо прогрес і результат. Коли занурюючись у творчість, у роботу з глиною, діти забувають про свої проблеми, вони перевтілюються, у них змінюється думка.
Богдан Юнгвірт вчиться у другому класі, на заняття з кераміки та ліпки ходить з бабусею. Завдяки вправності та настановкам вчителя, вдалося розробити моторику рук. Тепер хлопчина може самостійно і малювати, і писати.
Богдан ЮНГВІРТ, учень гуртка «Чарівний глечик»
Люблю малювати, уже навіть можу залишитися сам удома. Мені подобається робити різні вироби, робив писанку. Потім зліплю для кави кружку.
Вихованці гуртка працюють в єдиному колективі. Під час виготовлення предмету з глини, відчувають форму, густину, консистенцію матеріалу. Творча адаптація допомагає розвивати концентрацію уваги і моторику рук, це знижує рівень тривожності, пробуджує фантазію, виробляє посидючість і зосередженість на справі. У цьому впевнений досвідчений педагог, який без перебільшення живе своєю справою. Олександр Сенько уже більше 15 років займається гончарством, а нині ділиться секретами майстерності із молодшими колегами.
Олександр СЕНЬКО, вчитель гуртка «Чарівний глечик»
Діти виготовляють різні ліплення – від ручного до джгутикового (від якого і починалася кераміка в історії людства). Ліплять за допомогою гончарного круга, втім цей напрямок гончарства дається далеко не усім. Виготовляють різні рельєфні, об’ємні, декоративні роботи, свищики. В основному діти роблять це із задоволенням, для того щоб самореалізуватися. І ще одна велика користь в тому, що можуть вироби подарувати своїм рідним.
Вихованці «Чарівного глечика» майже щотижня влаштовують власні виставки у приміщені майстерні, беруть участь у міських та обласних конкурсах-заходах. Крім того, виготовляють глиняну символіку Ужгорода для подарунків міжнародним делегаціям. Допомагають й іншим гончарям та керамістам випалювати їхні вироби у муфельних печах. А ще завжди відкрито зустрічають гостей, та радо приймають нових вихованців. І тішаться допомозі небайдужих. Гончарна майстерня в ужгородській 16-ій школі – це не просто гурток, це душа і настрій.